ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 року місто Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Косцової І.П.
суддів: Стас Л.В., Турецької І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона на постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 19 серпня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування недоплаченої допомоги дітям війни, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2008 року позивачка звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила зобов`язати відповідача нарахувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2006-2007 роки.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до діючого законодавства дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем не здійснено перерахунок пенсії за вказані роки.
Постановою Дніпровського районного суду міста Херсона від 19 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано провести нарахування та виплату вказаної щомісячної доплати за статусом «Діти війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р..
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що позивачка є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з ст.6 вказаного Закону, в редакції від 19.12.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено. Статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» викладено у наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Таким чином, у 2006 році позивачка не мала правових підстав для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року ст. 111 вказаного Закону визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином висновки суду першої інстанції щодо перерахунку та стягнення щомісячної доплати за статусом «діти війни» за 2007 рік відповідають нормам матеріального права, оскільки правові положення, які передбачають виплату підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком є чинними з 09.07.2007 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачка мала право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком і органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на положення частини третьої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку надбавки дітям війни, крім передбаченого частиною першою вказаної статті.
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись: ст. ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 19 серпня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Херсона про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування недоплаченої допомоги дітям війни – залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя:
Судді: