o

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 лютого 2010 року                                                                                                        м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді – Семененка Я.В.

судді      – Дадим М.Ю., Божко Л.А.

при секретарі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі на постанову  Кам»янсько-Дніпровського районного суду від 18 вересня 2009 року у справі № 2а-322/09/0811 за позовом ОСОБА_2   до Управління Пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі про поновлення строку для звернення до суду та про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни»,-

     ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі, в якому просив:

відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та невиплати у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року;

зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії, згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року до 31.08.2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивача відповідач керувався положеннями нормативних актів, що на підставі Рішення Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.

Постановою Кам»янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2009 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду за захистом прав; визнати протиправними дії  відповідача щодо  відмови позивачу в нарахуванні та виплаті за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року суми пенсії підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до приписів  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з урахуванням вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період з липня-грудня 2007 року, травня-грудня 2007 року, січня 2009 року по 31 серпня 2009 року;зобов’язано відповідача нарахувати та виплати позивачу підвищення до пенсії , відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008   року по 31.12.2008 року включно з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду управління Пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народилась 1938 року та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с.4).

Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст. 71  та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст..22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та громадянами.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії позивачу відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Управління Пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року не здійснювало.

Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до її пенсії як «дитині війни» з 22 травня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.

Відповідно до ст..152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст..22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого і регіонального самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та громадянами.

Отже, управління Пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.

Проте, управління Пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі будь яких дій з цього приводу не здійснювало.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі провести перерахунок позивачу підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків (справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів  для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).

Колегія суддів вважає обґрунтованими і висновки суду щодо можливості поновлення позивачу строків звернення до суду за позовом про захист порушених прав.

Відповідно до ст..99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду з позовом про захист порушених прав позивач посилався на те, що про факт порушення прав стало відомо лише після висвітлення таких фактів у засобах масової інформації, про зміни в пенсійному законодавстві позивачу повідомлено не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки наведені причини пропуску процесуального строку можливо визнати поважним і підставою для цього є: похилий вік позивача, неодноразовість внесення законодавцем змін до ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 р., якими призупинялася дія цієї норми та змінювався розмір підвищення до пенсії, що у своїй сукупності заважало позивачу розумітися в нормах Законів, періоду їх дії, умов та порядку застосування строку позовної давності, а також початку і закінчення процесуальних строків звернення до суду до часу поки в засобах масової інформації не стали масово обговорюватися питання про порушення прав «дітей війни», неповідомлення УПФУ пенсіонерів про внесення змін в законодавстві, вжиті позивачем заходи щодо досудового врегулювання спору, а саме звернення до відповідача з заявою про виплату підвищення до пенсії, на яку відповідачем надано листа від 07.04.2009р. про фактичну відмову у здійсненні такого перерахунку (а.с.10).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись  п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кам»янсько-Дніпровському районі залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду в Кам»янсько-Дніпровському районі від 26 травня 2009 року – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий:                                                                                                       Я.В. Семененко

Судді:                                                  Ю.М. Дадим

                                                 Л.А. Божко