УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року

м. Київ

справа № 554/7091/17

провадження № 61-854ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»,

в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна Марина Анатоліївна,

суб'єкт оскарження - експерт ОСОБА_6,

заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби

м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, боржник - ОСОБА_8,

розглянувши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на ухвалуОктябрського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2018 року та

постанову Полтавського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року у справі за

скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський АкціонернийБанк», в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна Марина Анатоліївна, суб'єкт оскарження - експерт ОСОБА_6, заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, боржник - ОСОБА_8, про скасування результату визначення вартості майна у звіті про оцінку майна,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна М. А., звернулося до суду зі скаргою, в якій просило скасувати результат визначення вартості

майна у звіті про оцінку майна, складеному 1 серпня 2017 року експертом ОСОБА_6, у виконавчому провадженні № 51189386 про стягнення з ОСОБА_8 на користь банку заборгованості у сумі 87 018 грн 57 коп., що перебуває на примусовому виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а також зупинити передачу майна на реалізацію.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2018 року в задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний

Банк», в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна М. А., залишено без задоволення,

а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2018 року- без змін.

2 січня 2019 року подана до Верховного Суду касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» СлавкіноїМ. А. на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року, в якій

заявник просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове

рішення, яким скасувати результати визначення вартості майна у звіті про оцінку майна.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до змісту пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішеньвбачається,

що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають

підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що звіт про оцінку майна, який оскаржує стягувач у виконавчому провадженні, відповідає вимогам чинного законодавства.

Суди попередніх інстанцій за матеріалами скарги встановили, що на примусовому виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській областіперебуває виконавче провадження № 51189386 про стягнення з ОСОБА_8 на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості у сумі 87 018 грн 57 коп.

17 квітня 2012 року державним виконавцем складено акт опису та арешту автомобіля ГАЗ 3302020 СПГ, вантажний фургон № шасі НОМЕР_2, повна маса 3500 кг, маса без навантаження 2100 кг, об'єм двигуна 2464 см3,

тип пального бензин та газ, колір білий, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 2008.

Постановою державного виконавця від 12 липня 2017 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи», який має виданий Фондом державного

майна України сертифікат від 21 квітня 2017 року № 364/17 (строк дії 21 квітня 2020 року). Зобов'язано визначити ринкову вартість та технічний стан описаного та арештованого автомобіля. Попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

ЛистомШевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській областіза

вих. № 40690 від 14 серпня 2017 року Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», як стягувача у вказаному виконавчому провадженні, повідомлено, що експертом ОСОБА_6, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, проведено незалежну оцінку визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна, а саме колісного транспортного засобу: вантажний бортовий, марки ГАЗ, модель 3302020, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 2008, колір білий, тип палива бензин або газ, об'єм двигуна 2464 см3, яка склала 47 400 грн без ПДВ. Також повідомлено, що 1 серпня 2017 року оцінювачем завершено складання звіту про оцінку майна № 426 та 10 серпня 2017 року його надано в розпорядження Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Отже, виконавцем звіту є Приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_3 виданий Фондом державного майна України 22 квітня 2014 року), а оцінювачем -

ОСОБА_6 (кваліфікаційне свідоцтво НОМЕР_4 від 21 липня 2012 року, посвідчення про підвищення кваліфікації НОМЕР_5 від 22 грудня 2015 року, свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності № 77 від 19 березня 2015 року).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

У пункті 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності -суб'єкт господарювання -письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» оцінка майна боржника - визначення вартості майна боржника - здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових

прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

У частині шостій статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав

та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна,

порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року

№ 1440, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до пункту 50 Стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Згідно з пунктом 54 Стандарту № 1 зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

У пункті 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України

від 10 вересня 2003 року № 1440, визначено, що необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта

оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування

звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи,

яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а

також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судами попередніх інстанцій за матеріалами скарги встановлено, що звіт про оцінку майна складено особою, яка є суб'єктом оціночної діяльності, визначеною у відповідності до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі наданих документів та огляду майна. Посилання заявника на заниження вартості майна та необ'єктивність його оцінки у звіті № 426, складеному експертом ОСОБА_6, є безпідставними, оскільки стягувач у даному випадку не погоджується з вартістю майна, яку встановив експерт у звіті, тоді

як у судовому порядку можуть бути оскаржені дії державного виконавця щодо проведення оцінки майна, які фактично стягувачем не оскаржуються. При

цьому стягувачем не надано доказів необ'єктивності вказаного звіту про оцінку майна. Середня ринкова ціна колісного транспортного засобу визначена оцінювачем відповідно до періодичного видання «Бюлетень автотоварознавця» з врахуванням технічного стану конкретного транспортного засобу. Клопотань про призначення експертизи з визначення вартості спірного рухомого

майна стягувач не заявляв, рецензування звіту про оцінку майна, складеного ОСОБА_6, відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не проводилось.

Доказів на підтвердження порушення державним виконавцем у рамках зазначеного виконавчого провадження чинного законодавства, вчинення протиправних дій чи бездіяльності щодо проведення оцінки вказаного транспортного засобу суб'єктом оціночної діяльності, заявником до суду

не надано. Державний виконавець під час виконання виконавчого документа

у виконавчому провадженні діяв у межах повноважень, встановлених

Законом України «Про виконавче провадження», а звіт про оцінку майна № 426,

з яким не погоджується заявник, відповідає наведеним вимогам чинного законодавства.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Оскільки оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій

є законними та обґрунтованими, постановленими із додержанням норм права

й підстави для їх скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної М. А. на ухвалу Октябрського районного суду

м. Полтави від 19 лютого 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року колегія суддів відмовляє.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на ухвалу Октябрського районного суду

м. Полтави від 19 лютого 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна Марина Анатоліївна, суб'єкт оскарження - експерт ОСОБА_6, заінтересовані особи: Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, боржник - ОСОБА_8, про скасування результату визначення вартості майна у звіті про оцінку майна.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

В. А. Стрільчук