Справа № 128/2902/18

Провадження № 33/801/324/2019

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року                                                                               м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М.В., одержавши апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

Встановив:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову суду, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-КУпАП та накласти на нього стягнення в межах санкції цієї статті.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору за таких підстав.

Відповідно до ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії. При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 – 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов’язковою.

Разом з тим частиною 2 статті 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. 

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно з ч. 5 ст. 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

З огляду на викладене прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення. В інших випадках, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

Як свідчать матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ця справа не пов’язана із застосуванням заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи ОСОБА_3, оскільки оскаржуваною постановою суду від 11 березня 2019 року провадження у справі закрито у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Таким чином в даному випадку прокурор не наділений функцією нагляду у відповідності до ч. 5 ст. 7 КУпАП та не має повноважень на оскарження судового рішення згідно з ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Посилання прокурора на наявність у нього права на апеляційне оскарження постанови суду у цій справі не заслуговують на увагу з огляду на те, що ухвалою Конституційного Суду України від 8 грудня 2015 року № 49-у/2015 встановлено, що має місце неузгодженість положень ч. 5 ст. 7, ст. 250, ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення, та усунення таких розбіжностей може бути вирішено лише у законодавчому порядку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

В апеляційній скарзі прокурором ставиться питання про значне погіршення становища особи, відносно якої судом першої інстанції прийнято рішення про закриття справи.

За наведених обставин апеляційна скарга прокурора Вінницької місцевої прокуратури підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 287, 294 КУпАП,

Постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – повернути прокурору.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                        М.В. Матківська