Справа №2-”а”-409/2009 р.        

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„23” жовтня 2009 року                                                   Ананьївський районний суд Одеської області

у складі:  головуючого судді     Скуртова М.І.,

                при секретарі               Чернієнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської РДПС в особі інспектора ДПС ОСОБА_2 про визнання незаконною постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                              ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому посилається на те, що є власником автомобілю НОМЕР_1. Крім неї даним транспортним засобом має право керувати також і ОСОБА_3. Зокрема, так 16 березня 2009 року він і керував вищевказаним автомобілем при цьому рухаючись по автомобільній дорозі „Київ-Одеса”.

          Позивач зазначає, що раніше мешкала в АДРЕСА_1, однак в даний час там не мешкає та знялась за вказаною адресою ще в 2005 році. Однак нещодавно особа, яка проживає в квартирі, що колись їй належала, повідомила ОСОБА_1, проте, що на її ім’я надіслано лист.      

          У вказаному листі містилась постанова про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за те, що вона близько  11 год.13 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_2 рухалась по а/ш  „Київ-Одеса” зі швидкістю 93 км/год. і таким чином порушила вимогу дорожнього знаку 5.45. „Початок населеного пункту”. Дану постанову було винесено інспектором Білоцерківської РДПС ОСОБА_2.

          Позивач зазначає, що 16 березня 2009 року вона взагалі не покидала м. Одеса, крім того прилад за допомогою якого здійснювалась фіксація – „Візир” згідно з його технічними характеристиками не є автоматичним засобом, що працює в автоматичному режимі, а тому вважає постанову незаконною. Крім того просить поновити строк на оскарження, як такий що пропущений з поважних причин, та задовольнити заявлені вимоги.

 В судове засідання позивач не з’явилася надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги  підтримує в повному обсязі (а.с.6).  

 Відповідач на розгляд справи не з”явився, однак надав заперечення на позов, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.15,18). Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів .

 Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд                 вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, при цьому вона зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить копія паспорту (а.с.7,8).

 Крім того ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право керувати транспортними засобами категорії „В” — згідно копії посвідчення водія (а.с.9,10).

  Встановлено також, що гр-н ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, має право керувати транспортними засобами категорії „В” та „С” — згідно копії посвідчення водія (а.с.11).

Відповідно до копії постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АІ №098803 від 17 березня 2009 року винесеної інспектором Білоцерківської  роти ДПС ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 — її було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене  ст. 122 ч.1 КУпАП, яке полягає у тому, що 16.03.2009 року близько 11 год. 13 хв. в населеному пункті                  с. Ксаверівка, який знаходиться на 57 кілометрі а/д Київ-Одеса було зафіксовано швидкість руху автомобіля НОМЕР_2 — 93 км/год., і таким чином виявлено порушення вимог дорожнього знаку п.5.45. — перевищення дозволеної швидкості на 33 км/год., що є порушенням п. 12.4 ПДР України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Постанова  винесена відповідачем на підставі фотознімку. Швидкість руху автомобіля позивача вимірювалася спеціальним контрольно-вимірювальним приладом „ВІЗИР” №0711212” (а.с.12).  

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.

Статтею. 258 КУпАП  дозволене виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. При цьому протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Фотознімок на який є посилання у поставної не свідчить, що його зроблено спеціальним технічним засобом, який працює в автоматичному режимі.  Також місце встановлення цього технічного засобу, локалізація місця руху зафіксованого на ньому автомобіля на фотознімку не відображено.

У відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи.

Вимірювач швидкості «Візір», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, згідно з його технічними характеристиками, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, режими, кут огляду приладу тощо). В постанові  відсутні дані про те, яким чином співробітник ДАІ вимірював швидкість руху автомобіля позивача і в якому режимі роботи приладу «Візир», що не виключає збільшення похибки вимірювання. За зазначених умов, така фіксація не відповідає вимогам закону і не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Таким чином, постанову винесено за результатами фото-фіксації у порядку ст.14-1 КУпАП не законно. Факт правопорушення повинен бути зафіксований протоколом про адміністративне правопорушення, до якого вже додаються результати фото-фіксації, але протокол на місці складений не був, водію його права, передбачені ст. 268 КУпАП не роз'яснювались, пояснення він з приводу порушення ПДР не давав, зауваження на протокол не мав змоги принести та копію протоколу не міг отримати. Таким чином, співробітниками ДАІ були грубо порушені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і яка має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Вищевказане є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови від 17 березня 2009 року серії АІ №098803.

Крім того, відповідно до пп. 12.2, 12.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 № 1111), визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної Постанови, не можна зрозуміти, як велася зйомка: чи на вулиці, чи з автомобіля, і чи рухався цей автомобіль, чи був припаркований. Це свідчить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Те, що вимірювальний прилад не був встановлений стаціонарно і не працював в автоматичному режимі, унеможлює зробити висновок про те, де саме скоєно правопорушення, що визиває сумнів в законності отримання даного доказу. До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото-фіксацію за допомогою засобу вимірювача швидкості "Візир" № 0711212. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 зазначеної вище Інструкції до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників, які в адміністративній справі відсутні.

Те, що позивач звернулася до суду із скаргою 28 серпня 2009р. і, таким чином пропустила строк оскарження спірної постанови, суд не бере до уваги і, вважає, що цей строк пропущений нею з поважних причин, оскільки вона отримала копію спірної постанови лише наприкінці серпня 2009 р., а тому і поновлює строк для оскарження.

Таким чином оскільки в судовому засіданні не доведено факт керування саме гр-кою ОСОБА_1 автомобілем НОМЕР_2 в населеному пункті —                с. Ксаверівка, а також те, що вказаний автомобіль рухався саме із швидкістю 93 км/год., тому суд вважає, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ №098803 незаконною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.    

Керуючись ст.ст. 251, 254, 255, 256, 268, 288 КУпАП,   ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 77, 86, 158-163 КАС України, суд  -

           П О С Т А Н О В И В:

         Адміністративний позов задовольнити.

         Визнати незаконною та скасувати постанову по справі  про адміністративне правопорушення серії АІ №098803 від 17 березня 2009 року винесену інспектором ДПС Білоцерківської роти ДПС ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

         Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1  КУпАП — закрити.

         Поновити ОСОБА_1  строк на звернення до суду.

   Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Ананьївського районного суду Одеської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Ананьївського районного суду Одеської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                                     М.І. Скуртов

Постанова набуває законної сили „____” ______________ 200___ року.