ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 березня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/7425/18

Головуючий у першій інстанції - Мороз К. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/396/19

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Вінгаль В.М.,

суддів: Кузюри Л.В., Шитченко Н.В.,

позивач: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_3,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином,

прізвище судді: Мороз К.В.; місце ухвалення рішення: м. Чернігів,

дата складання повного тексту рішення: 03 січня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь майнову (матеріальну) шкоду у сумі 3069,03 грн., моральну шкоду у сумі 40000 грн., реальні збитки у сумі 16200 грн., судовий збір в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог та визнати наявність підстав, котрі звільняють від доказування на підставі вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2015 року у кримінальному провадженні №12013260010002416.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Деснянським районним судом м. Чернігова від 17.04.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначено покарання у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі. В результаті вказаного злочину, скоєного ОСОБА_3, позивачу завдана моральна шкода, пов'язана з частим фізичним болем голови, тулуба, челюсті, а також моральна шкода, пов'язана з частими переживаннями та хвилюваннями і витраченням власного часу, що призвело до порушення звичайного способу життя, що відбувалося під час проходження лікування у різних закладах охорони здоров'я та під час відстоювання своїх прав усно та у письмових формах у поліції та у органах прокуратури, а потім у судах різних інстанцій. З урахуванням конкретних обставин справи, ступеня нескінченних по даний час душевних страждань та по даний час нескінченного фізичного болю, стосовно нескінченного больового синдрому голови з переходом на серце, що почалося одразу після дати нападу - 02.04.2013 року і продовжується по теперішній час кожного дня, яких позивач зазнав і продовжує зазнавати внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, їх тривалість, позивач оцінює в 40000 грн., а саме по 10000 грн. за 4 рази за лікування у різних лікарнях. В результаті злочину, скоєного ОСОБА_3, позивачу завдана майнова шкода, пов'язана з витратами на лікування в сумі 3069 грн. 03 коп. Також в результаті злочину, скоєного ОСОБА_3, позивач був вимушений нести реальні збитки у вигляді витрат на юридичну допомогу: у рамках досудового розслідування, під час розгляду справи трьома судовими інстанціями, яка становить 16200 грн., а саме: 1200 грн. при досудовому розслідування + 8000 грн. на суд першої інстанції + 7000 грн. на суд другої інстанції.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 січня 2019 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди - 3069 грн. 03 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000 грн. 00 коп. В решті позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. в дохід держави. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог та закрити провадження у справі, посилаючись на неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач обґрунтовував заподіяну йому моральну шкоду виключно словами, що містяться в позові, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому моральної шкоди та відповідно її розміру компенсації в сумі, яка становить саме 3069 грн. щомісячно. Скаржник вказує на те, що не визнавав та не визнає себе винним в завданні тілесних ушкоджень позивачу. При цьому, просить звернути увагу на його майновий стан, наявність на його утриманні батьків, відсутність постійного місця роботи та регулярного заробітку, а також перенесену нещодавно операцію на серці.

Скаржник наполягає на тому, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №750/1338/18 з нього вже було стягнуто моральну шкоду з підстав, зазначених у даній справі, а позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Вислухавши голову судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить на наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У справі встановлено, що вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.04.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження 02.04.2013 року, приблизно о 16 год. 30 хв., поблизу буд. №42 по вул. П'ятницькій в м. Чернігові.

Згідно виписки №1705 від 03.07.2013 року поліклініки лікарні №4 ЧМР ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 03.07.2013 року по 15.07.2013 року. Виписаний з покращенням. Зберігається періодичний головний біль (а.с.14).

Квитанції про придбання медикаментів на а.с.15-19 свідчать про понесення витрат на їх придбання в сумі 686,14 грн.

Згідно виписки №1954 від 05.08.2013 року поліклініки лікарні №4 ЧМР ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 05.08.2013 року по 19.08.2013 року. Виписаний з незначним покращенням (а.с.20).

Квитанції про придбання медикаментів на а.с.21-23 свідчать про понесення витрат на їх придбання в сумі 591,59 грн.

Згідно виписки №2660 від 24.10.2013 року поліклініки лікарні №4 ЧМР ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 24.10.2013 року по 06.11.2013 року (а.с.24).

Квитанції про придбання медикаментів на а.с.25-26 свідчать про понесення витрат на їх придбання в сумі 1200,89 грн.

Згідно виписки епікризу № іст. 15486 КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня», ОСОБА_2 знаходився на обстеженні та лікуванні в обласній лікарні з 01.10.2014 року по 10.10.2014 року (а.с.27).

Квитанції про придбання медикаментів на а.с.28-29 свідчать про понесення витрат на їх придбання в сумі 590,41 грн., оригінали зазначених документів були оглянуті судом першої інстанції та їх копії належним чином завірені суддею та приєднані до матеріалів справи, а тому клопотання ОСОБА_3 про зобов'язання позивача надати апеляційному суду оригінали всіх документів, що були приєднані до даної справи, не підлягає задоволенню.

Невизнання скаржником вини в завданні позивачу тілесних ушкоджень не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки вина ОСОБА_3 встановлена вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.04.2015 року, тобто в силу ч.6 ст.82 ЦПК України має преюдиційне значення.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на його майновий стан, наявність на його утриманні батьків, відсутність постійного місця роботи та регулярного заробітку, а також перенесену нещодавно операцію на серці не підтверджено жодними доказами та таких доказів не надано до апеляційної скарги, як зазначено скаржником.

З огляду на обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, позивачу заподіяно ушкодження здоров'я, а витратами на лікування становлять 3069,03 грн., що підтверджено належними доказами.

Є безпідставним посилання скаржника на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №750/1338/18 з нього вже було стягнуто моральну шкоду з підстав, зазначених у даній справі.

Так, у справі №750/1338/18 рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року встановлено, що вина ОСОБА_3 у заподіянні ОСОБА_2 шкоди неправомірними діями підтверджена вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.04.2015 року та у результаті розгляду справи було задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Відтак, у даній справі та у справі №750/1338/18 були різні підстави стягнення моральної шкоди.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на справу №750/7766/17 також є безпідставним, оскільки ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.10.2017 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Проте, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції завищений розміром відшкодування моральної шкоди, а тому, з врахуванням вимог розумності і справедливості, достатнім розміром відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди буде 1000 грн., у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди підлягає зміні шляхом зменшення розмір стягнутого відшкодування моральної шкоди з 10000 грн. до 1000 грн.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги та тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, ОСОБА_3 пропорційно задоволеним вимогам належить компенсувати 329,11 грн. сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 січня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши суму стягнення з 10000 грн. до 1000 (одна тисяча) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Компенсувати ОСОБА_3 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 11 коп. судового збору за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Голова судового засідання

Судді