Справа № 756/15921/18 Головуючий в суді І інстанції - Пересунько Я.В.

Провадження № 33/824/1493/2019 Доповідач - Габрієль В.О.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 - адвоката Толкачова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Толкачова А.В., який діє в інтересах ОСОБА_3, на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_3 судовий збір у дохід держави в розмірі 352 грн. 40 коп.

Відповідно до постанови ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 22 листопада 2018 року о 04 год. 25 хв. у м. Києві по вул. Вишгородська, поблизу будинку №56, він керував автомобілем марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_1, із ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідий покрив шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився за присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним рішенням адвокатом Толкачовим А.В. в інтересах ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року та закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Свої вимоги мотивує тим, що при зупинці транспортного засобу ОСОБА_3 не було повідомлено причину зупинки, суть скоєного правопорушення. Перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські не повідомили про застосування до нього превентивних заходів. Фактично патрульними не було проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_3 Водію та свідкам не роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.57, 59, 62, 63 Конституції України. ОСОБА_3 не видано акт огляду на стан сп'яніння, не доставлено його протягом двох годин до найближчого закладу охорони здоров'я.

На думку апелянта, відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції не можна вважати допустимим доказом, адже відеофайли викладені фрагментарно. Відеозапис наданий працівниками поліції з порушенням вимог ч.ч.2, 4, 5 ст.99 КАС України. Проте, з нього видно, як працівники поліції диктували ОСОБА_3 що і де написати та не відсторонили його від керування транспортним засобом.

Водночас, судом першої інстанції залишено поза увагою неодноразові клопотання про виклик у судове засідання поліцейських та свідків для надання пояснень. Також районним судом не враховано, що ОСОБА_3 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, працює водієм, відтак керування транспортним засобом є його єдиним джерелом існування.

ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не подавав.

Із огляду на зазначене, апеляційний суд враховує вимоги п.п.4, 6 ст.294 КУпАП щодо строків апеляційного перегляду та необов'язкової присутності при розгляді справи належним чином повідомленої особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_3, проте за участі його захисника.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_3 - адвоката Толкачова А.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Захисник Толкачов А.В., який діє в інтересах ОСОБА_3, у суді апеляційної інстанції заперечував проти притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та пояснив суду, що вночі 22.11.2018 року його довіритель був зупинений із порушенням ПДР України, оскільки про причину зупинки його ніхто не повідомляв. Крім того, пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки поліцейські не пропонували; не надали ОСОБА_3 направлення на огляд щодо стану сп'яніння у спеціалізованому медичному закладі та не відсторонили його від керування транспортним засобом після складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, працівники поліції до суду першої інстанції не з'явились, а доданий ними до протоколу про адміністративне правопорушення диск із відеозаписом з нагрудної камери не відповідає вимогам ст.99 КАС України до електронних доказів.

Про безпідставне складання щодо ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення свідчить і те, що 22.11.2018 року приблизно о 06 год. 05 хв. ОСОБА_3 самостійно звернувся до Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», за результатами якого отримав висновок про те, що в нього не було виявлено ознак сп'яніння. Оригінал відповідного висновку адвокат додав до матеріалів справи у суді першої інстанції та у подальшому пояснив, що цей висновок йому надав ОСОБА_3

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Частиною 3 ст.266 КУпАП визначено, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.

Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №210636 від 22.11.2018 року,22.11.2018 рокуо 04 год. 25 хв. у м. Києві по вул. Вишгородська, поблизу будинку №56, він керував автомобілем марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_1, із ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідий покрив шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився за присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України (а.с.1).

Водночас, обставини адміністративного правопорушення, за наслідками якого було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №210636 від 22.11.2018 року,підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 22.11.2018 року, які були присутні 22.11.2018 року приблизно о 04 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 56, і за їх присутності водій ОСОБА_3 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога в спеціалізованому медичному закладі (а.с.2, 3).

Відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) подій від 22.11.2018 року складається із 5 відеофрагментів. Відповідно до відеофрагменту № 1 від 22.11.2018 року, приблизно о 4:12:30 год. працівник поліції, за присутності свідків, пропонує водію ОСОБА_3 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога в спеціалізованому медичному закладі, на що водій заявляє: «Я відмовляюсь, поїду до лікаря-нарколога сам». Наступні чотири відеофрагменти містять процедуру складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, за участі ОСОБА_3 (а.с.4).

Доводи апеляційної скарги про неналежність відеозапису з нагрудної камери поліцейського, як доказу винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими, адже на ньому чітко видно як останній відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.

Щодо посилань апелянта на висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №077037 від 22.11.2018 року (а.с.19), то відповідно до листа головного лікаря Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» №164 від 14.02.2019 року ОСОБА_3 медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 22.11.2018 року не проводився (а.с.25).

Попри невизнання вини ОСОБА_3, апеляційний суд вважає, що викладені у постанові висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є обґрунтованими.

У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Всупереч доводам апеляційної скарги, зазначені вимоги закону місцевим судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення були дотримані у повній мірі.

Посилання апеляційної скарги на невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та істотні порушення закону під час винесення оскаржуваної постанови, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Із огляду на вищезазначене постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Толкачова Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду В.О. Габрієль