Справа №1-75 за 2010 р.

                                                              В И Р О К

                                                   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 січня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

                           головуючого судді   - Бобкової Н.В.

                           при секретарі           -  Єрмійчук А.В.

за участю:          прокурора               -  Савченка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білої Церкви кримінальну справу за обвинуваченням

                 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   ІНФОРМАЦІЯ_2 Росія, українця, громадянина України, з середньою, не одруженого,  не  працюючого, прож. в ІНФОРМАЦІЯ_3,    раніше судимого:

                1) 02.10.2007 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст.190 ч.2, 75,76 КК України до 3 р. п/в  і звільненого від відбування покарання умовно, з іспитовим строком 3 роки ;

за ст.ст. 190 ч.2, 185 ч.2,  КК України,-

                                                     в с т а н о в и в :

                  ОСОБА_1  скоїв  заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, а також вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за наступних обставин.

                  ОСОБА_1, будучи раніше судимим  02.10.2007 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст.190 ч.2, 75,76 КК України до 3 р. п/в  і звільненим  від відбування покарання умовно,  з іспитовим строком 3 роки, у вказаний період – 20.09.2009 р. близько 19 год., знаходячись поблизу буд. 20 по вул. О.Гончара в м. Білій Церкві, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, повідомив ОСОБА_2 неправдиві відомості про можливість придбання моторолера «Шторм», належного ОСОБА_3, який перебував в його користуванні без права продажу.

                   ОСОБА_2, добросовісно помиляючись у намірах ОСОБА_1, погодився придбати зазначений моторолер і передав підсудному гроші в сумі 3000 грн., в якості оплати, а ОСОБА_1, заздалегідь не маючи наміру передавати йому вказаний моторолер, отримавши  3000 грн., з місця події втік, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на вказану суму.

                   Крім того, 29 вересня 2009 р. близько 11 год., ОСОБА_1, перебуваючи на розі вулиць Славіна та Зелена в м. Біла Церква, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, для полегшення свого злочинного наміру, передав ОСОБА_4 мобільний телефон «Самсунг Ф-300» та попросив у останнього дозволу проїхатись на належному йому моторолері марки «Сузукі Летс ІІ», повідомивши при цьому неправдиві відомості, що покатається та моторолер відразу поверне.

                   ОСОБА_4,  добросовісно помиляючись у намірах ОСОБА_1, погодився на його пропозицію і передав ОСОБА_1 свій моторолер, а останній, не маючи наміру в подальшому його повертати, повторно незаконно шляхом обману заволодів ним, з місця пригоди зник, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 3000 грн.

                   Крім цього, 01.10.2009 р. близько 13 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в кіоску по вул. Комсомольській, 85 в м. Біла Церква, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 заснув, з підвіконня кіоску викрав портативний ДВД-плеєєр з ЛСД телевізором вартістю 1500 грн., з флеш-карткою «Кінгстон» вартістю 75 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму  1575 грн.

                  Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і ствердив суду обставини скоєння злочину, зазначені в обвинуваченні.

                  Вказав при цьому, що  дійсно  шахрайським способом заволодів грошима в сумі 3000 грн. потерпілого ОСОБА_2 та моторолером «Сузукі Летс ІІ» належним ОСОБА_4, та 1.10.2009 р. з кіоску викрав портативний ДВД-плеєєр з ЛСД телевізором, з флеш-карткою «Кінгстон», належні потерпілому ОСОБА_5 Отримані від ОСОБА_2 гроші в сумі 3000 грн. витратив на розваги, моторолером ОСОБА_4 користувався до 04.10.2009 р., а потім потерпілий його забрав. Викрадені ДВД плеєр з ЛСД телевізором  приніс додому, де зберігав у своїй кімнаті, а пульт та флеш-картку загубив.                  

                  Визнаючи себе повністю винним у скоєнні зазначених дій,  ОСОБА_1  в силу ст.299 КПК України просив суд не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які не оспорює, при цьому права та наслідки вказаної відмови йому детально роз'яснено.

                  На підставі зазначеного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які  не оспорюються.

               З врахуванням вищенаведеного суд вважає. що вина підсудного  ОСОБА_1 доведена повністю і його дії органами досудового слідства вірно  кваліфіковані за ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він скоїв  заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, а також вірно дії кваліфіковані по епізоду за 01.10.2009 р. по ст.185 ч.2 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

              Обираючи покарання для підсудного суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини справи.

              ОСОБА_1 чистосердечно розкоюється у вчиненому, збитки потерпілим фактично відшкодовані  - наведені обставини суд розцінює як пом'якшуючі відповідальність.

               Разом з тим,  ОСОБА_1 раніше  судимий, скоїв злочини в період іспитового терміну не відбувши покарання за попереднім вироком суду, не працевлаштований,  як особа за місцем  проживання дільничним та сусідами характеризується посередньо, скоїв  крадіжку в стані алкогольного сп’яніння.

               Враховуючи вищевказані обставини, суд    вважає, що виправлення та перевиховання  ОСОБА_1  можливе  лише в умовах ізоляції від суспільства.

               Оскільки ОСОБА_1 скоїв інкриміновані злочини в період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, при визначенні покарання за даним вироком, необхідно застосовувати правила ст. 71 КК України.

               Цивільні позови по справі  відшкодовані.

               Речові докази – моторолер «Сузукі», портативний ДВД, мобільний телефон марки «Самсунг», які передано на зберігання потерпілому  ОСОБА_4 (а.с.73), потерпілому ОСОБА_5 (а.с.23), гр. ОСОБА_6 (а.с.88) – підлягають залишенню їм по-приналежності.

               На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

                                                                   З А С У Д И В :

               ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.2, 185 ч.2 КК України і призначити покарання :

               = за ст. 190 ч.2 КК України -3(три) роки позбавлення волі;    

               = за ст. 185 ч.2 КК України - 2(два) роки позбавлення волі.

               На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання -  3(три) роки позбавлення волі;        

               Згідно ст. 71 КК України до вказаного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 02.10.2007 р. і остаточно до відбуття ОСОБА_1 визначити покарання – 3(три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.        

                Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 28.01.2010 р.

                Речові докази по справі - моторолер «Сузукі», портативний ДВД, мобільний телефон марки «Самсунг»,  залишити потерпілим  ОСОБА_4, ОСОБА_5  та гр. ОСОБА_6  відповідно,  по-приналежності.

               Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту, взявши під варту з залу суду – негайно та утримуючи в СІЗО ДДУ по виконанню покарань.

               Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб  з моменту отримання копії вироку – засудженим ОСОБА_1, та з моменту  проголошення – іншими учасниками процесу.

                СУДДЯ:                                                Н.В.БОБКОВА