Справа №2-701/2007рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 року, Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Савчук М.В., при секретарі Попенкж О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями працівників магазину та про захист особистого немайнового права, ціна позову 20 000 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями працівників магазину та про захист особистого немайнового права, вказуючи, що 13 листопада 2004 року близько 16 години, з метою покупки зимового взуття вона зайшла в магазин „Денім", що розташований по АДРЕСА_1. Оскільки зимового взуття в магазині не було, вона залишилась щоб ознайомитись з асортиментом речей.
Під час її перебування в залі магазину до неї підійшов працівник магазину чоловічої статі і без попередження, несподівано для неї, почав обшукувати її. На її запитання, що він робить, продавець відповів, що має підозру, ніби вона щось викрала. В цей момент до них підійшла власниця магазину ОСОБА_2 і у грубій формі примусила її роздягнутися, щоб пересвідчитись, чи не має в неї викрадених речей в рукавах, а також показати їй сумку. Вказує, що цими діями працівники магазину принизили її права як людини і як споживача в присутності багатьох сторонніх людей, при цьому нічого не знайшли і навіть не вибачились за протиправні дії.
В наслідок вказаних подій, в зв'язку з нервовим розладом, 16 листопада 2004 року вона звернулась до лікарів поліклініки по вул. Шкільній в м. Чернівці, зокрема до невропатолога, який направив її до кардіолога і призначив лікування у психотерапевта. Працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1 на МІЦІ ,Дейсі-М', через вищевказані події вона втратила ділову активність і не в змозі була виконувати свої трудові обов'язки. Тому 03 грудня 2004 року її звільнено з роботи. 06 грудня 2004 року вона з метою отримання відповіді на її скаргу, зайшла в Управління в справах захисту прав споживачів. В приміщенні на бесіді у працівника Управління Кутиніної Надії Григорівни знаходилась відповідачка. Працівник управління запропонував їй з відповідачем поговорити і вирішити все мирно. Однак відповідач одразу звинуватила її, що вона вигадала відсутність книги скарг, а також звинуватила її, що вона та її знайомий ОСОБА_3 зайшли в магазин в стані алкогольного і наркотичного сп'яніння, здійснювали неадекватні дії на протязі двох з половиною годин.
Вказує, що образа яку їй нанесли продавці магазину „Денім", стала причиною її моральних страждань. Вона втратила душевний спокій, сон багато часу витратила на лікарів, змушені ходити на прийом до психотерапевта і витрачати гроші на ліки.
До суду від позивачки надійшла заява про зміну предмету та підстав позовних вимог, в якій просить зобов'язати ОСОБА_2 спростувати поширенні нею в приміщенні Управління в справах захисту прав споживачів Чернівецької області неправдиві відомості про неї, а саме, що вона була в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, а також позивачка подала до суду заяву про збільшення суми позовних вимог з 3500грн. на 20 000грн.
В судовому засіданні позивачка заяву про зміну предмету та підстав позовних вимог не підтримала, в іншій частині позов підтримала та підтвердила викладені в позовній заяві обставини. Просила суд позов задовольнити стягнути з відповідача завдану моральну шкоду протиправними діями працівників магазину в сумі 20 000 гривень.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що позивачку вона не обшукувала тільки запропонувала їй розстібнути верхній одяг так як вважала, що вона могла викрасти речі які приміряла, на її пропозицію позивачка добровільно розстебнула верхній одяг.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що дії відповідачки були правомірними, вона не обшукувала ОСОБА_1, а тільки запропонувала їй розстібнути верхній одяг так як вважала, що вона могла викрасти речі які приміряла в магазині, на її пропозицію позивачка добровільно розстібнула верхній одяг. Просила суд в позові відмовити за безпідставністю, так як ОСОБА_4 не перебуває з відповідачкою в трудових відносинах.
Згідно СТ.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду докази на підтвердження своїх доводів щодо завданої їй моральної шкоди, протиправними діями працівниками магазину.
Судом встановлено, що 13 листопада 2004 року близько 16 години, з метою покупки зимового взуття позивачка зайшла в магазин „Денім", що розташований по АДРЕСА_1. Оскільки зимового взуття в магазині не було, вона залишилась щоб ознайомитись з асортиментом речей. Під час її перебування в залі магазину до неї підійшов ОСОБА_4 і без попередження, несподівано для неї, почав обшукувати ЇЇ. На її запитання, що він робить, він відповів, що має підозру, ніби вона щось викрала. В цей момент до них підійшла власниця магазину ОСОБА_2 і запропонувала її* розстебнути верхній одяг, щоб пересвідчитись, чи не має в неї викрадених речей, а також показати їй сумку. Як вбачається з показів позивачки та відповідачки вона добровільно розстебнула верхній одяг, щоб доказати, що вона нічого не викрала з магазину.
Згідно ч.І ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч.І п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р., при розгляді справ про відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою, суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
З пояснень в судовому засіданні відповідачки та свідка ОСОБА_4, встановлено, що ОСОБА_4 не є працівником даного магазину, а перебуває тільки з ОСОБА_2 в родинних відносинах, та не знаходиться з нею в трудових відносинах.
Посилання позивача як на підставу своїх позовних вимог, на відповідь Чернівецького обласного управління у справах захисту прав споживачі за НОМЕР_1 від 07.12.2004р. на скаргу ОСОБА_1 про порушення правил торгівельного обслуговування в магазині П.П. „Денім", що в магазині були відсутні „Куток споживача" та книга відгуків та пропозицій /а.с.6/, суд приймає до уваги як доказ, так як даний факт дійсно призвів до порушення прав споживача передбаченні Законом України „Про захист прав споживачів", що унеможливило здійснити запис позивачем в книзі відгуків та пропозицій, щодо інциденту який виник між сторонами в приміщенні магазину. За вищевказане порушення до відповідача ОСОБА_2 застосовано економічні санкції та притягнуто до адміністративної відповідальності. Суд вважає, що дане порушення не могло бути підставою завдання відповідачем моральної шкоди ОСОБА_1, що виразилось в моральних стражданнях та в нервовому розладу.
3
Згідно 4.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 13.03.1995р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору
Дослідивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача та його представника, пояснення свідків, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити, у зв'язку з тим, що в судовому засіданні не встановлено факт протиправних дій та вини ОСОБА_2 та її працівників, щодо заподіяння моральної шкоди позивачу.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі наведеного та керуючись ч.І п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р., ч.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 13.03.1995р., Законом України „Про захист прав споживачів", ст.ст.16,23,270,275,1167,1172 ЦК України, ст.ст..4,57-60,62-64Д30,208-209,212-215,218,223,294-295 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями працівників магазину та про захист особистого немайнового права, ціна позову 20000грн. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачи в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після Цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку 4.4 СТ.295 ЦПК України.
Суддя