Справа № 1-271/09

                                                           В И Р О К

                                                ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

02 лютого 2010р.               Бериславський районний суд Херсонської області  в складі:

головуючого:                                                         Захарчук В.В.

при секретарі:                                                        Соболь Г.А.

за участю прокурора:                                            Краснопьорова О.О.

адвоката:                                                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Берислав Херсонської області  справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Казахстану, українець, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, співмешкає, працюючого головою Максимогорьківської сільської ради Бериславського району, не судимого на підставі ст. 89 КК України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, в скоєні злочину передбаченого ст.364 ч.1, ч.2 ст.162 КК України, суд –

                                                           В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_2 будучи службовою особою, займаючи посаду Максимогорьківського сільського голови, Бериславського району та відповідно до ст.ст. 1, 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» являється посадовою особою місцевого самоврядування, відповідно до чого, здійснює функції представника влади, діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у листопаді – грудні 2006 року із метою розбирання, демонтажу житлового будинку по вул. Радянській №7, у с. Максима Горького Бериславського району Херсонської області, вчинив дії по виселенню гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, та її малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, давши вказівку останнім виселятись із квартири АДРЕСА_1 та наказав нанятим ним для розбирання будинку громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_8Г, ОСОБА_9, розпочати розбирання будинку, що фактично змусило гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, та її малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, виселитись з їх житла, через обґрунтоване побоювання за власне життя, небезпеку, пов’язану із роботами, травматизму. Виселення проведено ОСОБА_2 незаконно, в порушення вимог ч. 1 ст. 109 Житлового Кодексу УРСР, згідно якого виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Крім того, зазначеним громадянам в порушення вимог ч. 2 ст. 109 Житлового Кодексу УРСР, службовими особами Максимогорьківської сільської ради Бериславського району не було надано інше постійне жиле приміщення, тим самим ОСОБА_2 порушив Конституційні права окремих громадян, протиправно позбавивши житла гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, та її малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6.

             Він же будучи службовою особою, займаючи посаду Максимогорьківського сільського голови, Бериславського району Херсонської області та відповідно до ст.ст. 1, 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» являється посадовою особою місцевого самоврядування, відповідно до чого, здійснює функції представника влади, діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у листопаді – грудні 2006 року, в супереч інтересам служби, що виразилось у порушенні встановленого чинним Законодавством України порядку діяльності службових осіб незалежно від того де та які свої службові обв’язки вони виконують, метою якого є забезпечення нормальної діяльності державного і громадського апарату, а також виразилось в підриві авторитету органів місцевого самоврядування, шляхом зловживання своїм службовим становищем, переслідуючи інші особисті інтереси, щодо порядку реалізації будівельних матеріалів, що виразилось в грубому порушенні вимог ст. 3,4 , п. 6 ст. 8    Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»  від 16.07.1999 року №996 – Х1У та п. 6,14,16,18 Типової  інструкції «Про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої спільним наказом Державного казначейства України і Міністерства економіки України  від 10.08.2001 року №142\181», організував здійснення розбирання, демонтажу житлового будинку по вул. Радянській №7, який перебував на балансі Максимогорьківської сільської ради, розпорядившись будівельними матеріалами на власний розсуд, чим спричинив Максимогорьківській територіальній громаді збитки у розмірі 20729 грн. 52 коп., а також порушив Конституційні права окремих громадян, протиправно позбавивши житла гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, та її малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6.

      В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе відносно висунутого обвинувачення не визнав, мотивуючи дане тим, що рішення про демонтаж будинку по вул. Радянській №7 у с. М.Горького Бериславського району ним як головою сільської ради не приймалося, дане рішення було прийнято депутатами на сесії Максимогорьківської сільської ради , а тому відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», він зобов’язаний був виконати рішення сесії, щодо демонтажу будинку. В процесі демонтажу будинку будівельні матеріали він не використав у власних інтересах, а діяв в інтересах громади, направивши  частину матеріалів  на ремонт дитячого садка, школи, а інша частина була реалізована населенню, кошти від продажу будівельних матеріалів були оприбутковані сільською радою. Не заперечував той факт, що оцінка будівельних матеріалів проводилася без участі спеціалістів та експертів та ним були підписані складені акти головним бухгалтером, щодо списання будівельних матеріалів. В процесі демонтажу будинку ним було запропоновано ОСОБА_3 та членам його сім,ї переїхати в нове помешкання, де умови проживання кращі, але той відмовився. Таким чином, вважає, що в його діях  відсутні ознаки злочину передбаченні ст. 364 ч.1  КК України, так як він не зловживав своїм службовим становищем щодо демонтажу будинку та реалізації будівельних матеріалів, а виконував рішення сесії сільської ради, в тому числі не порушував Конституційне право сім,ї  ОСОБА_3, щодо проживання в житловому будинку по вул.. Радянській,7 с. Максим Горький,  пропонуючи останнім переїхати до більш кращого житла.

     Не дивлячись на заперечення своєї вини підсудним його вина в скоєному при обставинах встановлених судом найшла повне своє підтвердження в сукупності зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів.

     Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в Максимогорьківській сільській раді за період з 01.01.2006 р. по 01.01.2008 р. від 28.10.2008р. згідно якого головою сільської ради ОСОБА_2, яким складено та підписано документи на списання будівничих матеріалів, в порушення вимог ст. 3,4 , п. 6 ст. 8    Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»  від 16.07.1999 року №996 – Х1У та п. 6,14,16,18 Типової  інструкції «Про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої спільним наказом Державного казначейства України і Міністерства економіки України  від 10.08.2001 року №142\181» здійснено списання основного засобу – житлового будинку по вул. Радянській №7 с. М.Горького Бериславського району, без підтверджуючих документів на загальну суму 21238 грн. 52 коп..

    Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди на суму 20729, 52 грн. з урахуванням зарахованих та оприбуткованих коштів, що надійшли від продажу будівельних матеріалів – 509 грн. /т. 1 а.с 120-149/.

    Протоколом  6 сесії 5–го скликання  Максимогорьківської сільської ради від 12.12.2006 року відповідно до якого питання, щодо списання будинку №7 по вул. Радінській, депутатами не обговорювалось, інформацію, щодо його стану та наявності проживаючих у ньому людей та необхідності у випадку списання будинку, надання їм житла до відома депутатів не доводилось /т.1 а.с. 165-168/.

     Постановою про прилучення до матеріалів справи в якості речового доказу будинкової книги за 1996-2008 роки Максимогорьківської сільської ради, в якій зафіксований факт законності проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4, дітей: ОСОБА_10А, ОСОБА_6 у будинку №7, по вул. Радянській та факт реєстрації вказаних осіб по даній адресі та відсутність у них іншого житла / т.1 а.с. 178, т.2 а.с. 94/.

      Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив суду, що до осені 2006 року він проживав у 6-ти квартирному будинку №7 по вул.. Радянській, разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 та її двома детьми. В листопаді 2006 року до нього підійшов ОСОБА_2 і сказав, щоб він висилявся з будинку, так як його будуть розбирати. У відповідь на те, що у потерпілого немає іншого житла на проживання ОСОБА_2 заявив, що йому відомо про наявність у потерпілого іншого будинку. На момент демонтажу будинку потерпілий там проживав з сім,єю , а так як будинок почали розбирати, він змушений був переїхати з сім,єю в інший будинок.  Потерпілий заявив, що він був не згодний на виселення. Претензій матеріального та морального характеру до підсудного немає, міру покарання залишив на розсуд суду.

     Аналогічними показаннями даними в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, яка також заявила, що не була згодна з виселенням та претензій матеріального та морального характеру до підсудного немає, міру покарання залишила на розсуд суду.

      Показаннями свідків: ОСОБА_8, який пояснив суду, що приблизно в 2007 р. точно дати не пам,ятає за проханням завідуючої дитячим садком перевозив будівельні матеріали з 6-ти квартирного будинку до дитячого садка. На  той момент у будинку проживали потерпілі.

     Свідка ОСОБА_11, яка пояснила суду, що на момент демонтажу 6-ти квартирного будинку вона працювала у Максимогорьківській сільській раді касиром. Демонтажем будинку займався сільський голова ОСОБА_2, він наймав робітників давав усні розпорядження. Свідок двічі виходила на  місце де проводились демонтажні роботи з депутатами сільської ради  ОСОБА_12,  ОСОБА_13, ОСОБА_14, які оцінювали матеріали і продавали їх. Вона, як касир, приймала грошові кошти від реалізації будматеріалів оприбутковуючи їх на рахунок сільської ради. Також свідок заявила, що на момент демонтажу будинку потерпілі у ньому не проживали, але деякі речі потерпілих знаходилися у будинку. На момент оцінки будівельних матеріалів спеціалісти або експерти не залучались.

  Свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що працює в сільській раді головним бухгалтером. В 2006 році сесією сільської ради було прийнято рішення про списання будинку 7 по вул.. Радянській та зняття його з балансу сільської ради. За вказівкою голови сільської ради ОСОБА_2 свідок разом з депутатами сільської ради виходили до даного будинку з метою встановлення приблизної ціни на будівельні матеріали. Жителі села ОСОБА_9, ОСОБА_8,  ОСОБА_7  займалися демонтажем даного будинку, частина будівельних матеріалів була завезена в дитячий садок, школу, ФАП, а частина була реалізована мешканцям села, кошти перераховувались на користь громади. На момент демонтажу будинку потерпілі в ньому не проживали. Реальну вартість будівельних матеріалів та самого будинку не встановлювали і встановити не могли, так як вони не є спеціалістами у даній сфери, чи були акти на списання та оприбуткування свідок не пам,ятає.  Будівельні матеріали свідок оцінувала з власної ініціативи, так як оплачувати за експертну оцінку  у сільській раді не було коштів.

    Свідка ОСОБА_15, який пояснив суд, що є депутатом Максимогорьківської сільської ради. В 2006 р. сесією Максимогорьківської сільської ради було прийнято рішення про списання будинку №7 по вул. Радянській. Була створена депутатська комісія із бюджету та фінансів у склад якої входила свідок та яка виходила за місцем знаходження вказаного будинку, який на той час частково був розібраний. На той період потерпілий з сім,єю проживав в іншому будинку, а біля будинку по вул. Радянській 7, стояв його трактор та знаходились деякі речі. Частина будматеріалів пішла на ремонт дитячого садка та школи. Будівельні матеріали оцінювала комісія із бюджету та фінансів. Оцінка проводилася виходячи з ринкової вартості, яка сума була отримана від реалізації будматеріалів свідок не знає,так як цим питанням займалася головний бухгалтер.

  Свідка ОСОБА_13, яка пояснила суду що є депутатом Максимогорьківської сільської ради. В 2006 р. сесією Максимогорьківської сільської ради було прийнято рішення про списання будинку №7 по вул. Радянській та була створена комісія із бюджету та фінансів. На той момент у даному будинку ніхто не проживав, потерпілий з сім,єю проживав у іншому будинку.  Біля вказаного будинку знаходився трактор потерпілого. Частина будматеріалів пішла на ремонт дитячого садка та школи. Головний бухгалтер контролювала питання, щодо кількості будматеріалів та їх реалізації. Свідком були підписанні акти, які їй давала головний бухгалтер.

   Свідка ОСОБА_16, який пояснив суду, що є депутатом Максимогорьківської сільської ради, участі в прийнятті рішення щодо списання 6-ти квартирного будинку він не приймав. Будинок, який почали демонтувати був у нормальному стані, в ньому можна було жити.  Бачив, як будматеріали від демонтажу будинку завозились до ОСОБА_2 до дому.

   Аналогічними показаннями даними в судовому засіданні свідка ОСОБА_17.

   Свідка ОСОБА_9, який пояснив суду, що в кінці 2006 р. він за проханням ОСОБА_7 проводив демонтаж 6-ти квартирного будинку. Демонтаж будинку проводився за вказівкою сільського голова ОСОБА_2, частина будматеріалів била перевезена до дитячого садка, частина до школи, а решта до ОСОБА_2 до дому. На момент демонтажу будинку, потерпілий та члени його сім,ї там не проживали, тільки там стояв трактор потерпілого. Перед тим, як вивозились буд матеріали вони обліковувалися депутатською комісією у складі якої входив головний бухгалтер та частина яких була продана людям.

   Свідка ОСОБА_18, який пояснив суду, що участі у демонтажу будинку він не приймав, а тільки перевозив будматеріали на ремонт дитячого садка зі складу ОСОБА_16 та з подвір’я будинку ОСОБА_2, чи вівся облік даних матеріалів йому не відомо.

    Свідка ОСОБА_14, який пояснив суду, що є депутатом Максимогорьківської сільської ради. В 2006 р. сесією Максимогорьківської сільської ради було прийнято рішення про списання будинку №7 по вул. Радянській та була створена депутатська комісія із бюджету та фінансів. На той момент  свідок була членом комісії і працювала завідуючою дитячим садком. За її проханням, за вказівкою сільського голови ОСОБА_2 частина буд матеріалів була завезена до дитячого садка. На момент демонтажу будинку в ньому ніхто не проживав в тому числі і потерпілі, ніяких умов для проживання в даному будинку не було.

   Свідка ОСОБА_19, який пояснив суду, що працює на посаді провідного контролера – ревізора КРУ.  За дорученням слідчого прокуратури Бериславського району ним була проведена позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності в Максимогорьківській сільській раді та складено відповідний акт ревізії. Ревізією було встановлено, що ведення бухгалтерського обліку здійснюється з порушенням вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».  Також встановлено, що винними у не законному демонтажу будинку є сільський голова ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_12, які підписували документи, щодо списання даного будинку. ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він є розпорядником бюджетних коштів та балансоутримувачем  та повинен був дотримуватись процедури про порядок списання  відповідно до ПКМ №142\181 від 10.08.2001 р.. Порушення процедури списання будинку та невідповідність складених документів призвели до заподіяння шкоди громаді.

    Свідка ОСОБА_20, яка пояснила суду, що проживає по вул. Радянській, де знаходився 6-ти квартирний будинок, який був демонтований. На момент демонтажу будинку, потерпілий в ньому не проживав, у нього на той момент був інший будинок.

    Свідка ОСОБА_7 , який пояснив суду, що за проханням ОСОБА_2 та за допомогою ОСОБА_9, ОСОБА_8, проводив демонтаж 6-ти квартирного будинку. На період демонтажу в будинку проживав потерпілий з сім,єю, а тому свідок звернувся до ОСОБА_2, щоб він прийняв мірі до гр. ОСОБА_3 щодо негайного його виселення. Матеріали від демонтажу будинку завозились на ремонт дитячого садка, реалізовувались людям. Обліком та реалізацією будівельних матеріалів займалася головний бухгалтер. Близько дві неділі шов демонтаж будинку, і весь цей час там проживав ОСОБА_3. Потім він купив собі будинок і переїхав до нього з сім,єю.

       Свідка ОСОБА_21, який пояснив суду, що вивозив будматеріали з подвір’я будинку ОСОБА_2, і з складу ОСОБА_16 на ремонт дитячого садка. На момент демонтажу будинку в ньому ніхто не проживав.

      Свідка ОСОБА_22,  яка пояснила суду, що їй невідомі обставини, як демонтажу будинку так і виселення потерпілих.

   Сукупність досліджених доказів дають суду підстави прийти до висновку про те що  підсудний ОСОБА_2 винний в скоєні злочину.

    Фактичне не визнання вини підсудним в скоєні злочинів, суд розцінює як спосіб свого захисту.

     Доводи ОСОБА_2 відносно того, що він не скоював злочини, та не зловживав своїм службовим становищем, щодо незаконного демонтажу шестиквартирного будинку та його списання,  незаконного виселення потерпілих з нього, а діяв виключно виконуючи рішення сесії депутатів сільської ради, щодо списання будинку,  повністю спростовуються доказами по справі, актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності  в ОСОБА_23 сільській раді за період з 01.01.2006р. по 01.01.2008р. від 28.10.2008р., показаннями опитаних потерпілих, свідків і самого підсудного даними ним як на досудовому слідстві так і в суді -це мотив , причинний зв,язок та настання  наслідків. Як встановлено в судовому засіданні, що не заперечував і сам підсудний ним були підписані складені головним бухгалтером акти на списання вказаного будинку. Також підсудний не заперечував той факт, що оцінка та списання будматеріалів від демонтованого будинку проводилася без участі спеціалістів , а на власний розсуд. А тому суд не може погодитися з підсудним, що він виконував рішення сесії, щодо списання будинку таким чином  не зловживав своїм службовим становищем. При цьому суд звертає увагу на те, що рішення сесії є акт , який зобов,язаний виконати голова сільської ради при цьому дотримуючись вимог закону, щодо процедури та порядку списання матеріальних цінностей. Як встановлено ОСОБА_21, як голова сільської ради дані вимоги ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»  від 16.07.1999 року №996 – Х1У   ст. 3,4 , п. 6 ст. 8 , в тому числі  п. 6,14,16,18 Типової  інструкції «Про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої спільним наказом Державного казначейства України і Міністерства економіки України  від 10.08.2001 року №142\181» порушив, здійснив списання основного засобу – житлового будинку по вул. Радянській №7 с. М.Горького Бериславського району, підписавши акти на списання, без підтверджуючих документів на загальну суму 20792 грн. 52 коп..  

     Крім того судом  встановлено із пояснень потерпілих, підтверджених свідками на момент демонтажу будинку в ньому проживали потерпілий ОСОБА_3 та його сім,я та яким голова сільської ради ОСОБА_21 запропонував виселитися, що не заперечував в судовому засіданні і сам підсудний. Потерпілий ОСОБА_3 та члени його сім,ї у зв,язку з демонтажом будинку виселилися з нього переїхавши до іншого будинку, який придбав потерпілий. Таким чином суд вважає, що потерпілий ОСОБА_3 та члени його сім,ї не добровільно виселилися, а змушені були це зробити у зв,язку з демонтажом будинку і неможливістю подальшого  проживання в ньому.  Таким чином ОСОБА_21 як голова сільської ради  порушив вимоги ч. 1 ст. 109 Житлового Кодексу УРСР, згідно якого виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Крім того, зазначеним громадянам в порушення вимог ч. 2 ст. 109 Житлового Кодексу УРСР, службовими особами Максимогорьківської сільської ради Бериславського району не було надано інше постійне жиле приміщення, тим самим ОСОБА_2 порушив Конституційні права окремих громадян, протиправно позбавивши житла гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, та її малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6.

    З урахуванням зібраних по справі і досліджених в суді доказів, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 в скоєному доказана.

    Дії ОСОБА_2  підлягають кваліфікації як незаконне виселення особи вчинене службовою особою та інші дії, що порушують недоторканність житла, тобто по ст. 162 ч.2 КК України; по ст. 364 ч.1 КК України, як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне в інших особистих інтересах, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним та громадським інтересам.

     Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину відомості про особу підсудного, позитивно характеризуючого за місцем проживання, роботи.

     Обставини які пом,якшують та обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

    Таким чином з урахуванням ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, особи винного та інших обставин справи, суд прийшов до висновку про визначення ОСОБА_2 покарання   за ст. 70 КК України та ст.ст. 75,76 КК України, про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, звільнення від покарання з встановленням іспитового строку та покладенням обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з,являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.    

      Речові докази – будинкову книгу за 1996-2008 роки Максимогорьківської сільської ради, що знаходиться при матеріалах справи/ т.1 а.с. 178, т.2 а.с. 94/- повернути Максимогорьківській сільській раді .

     Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд –

                                                     З А С У Д И В:

    ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину передбаченого ст. ст.  162 ч.2, 364 ч.1 КК України та призначити покарання:

по ст. 162 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

по ст. 364 ч.1 КК України у вигляді 3 років обмеження  волі із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, пов,язані з організаційно розпорядчими та адміністративно-господарськими  функціями строком на один рік.

     На підставі ст. 70, 72 КК України визначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді п,яти років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, пов,язані з організаційно розпорядчими та адміністративно-господарськими  функціями строком на один рік.

   В силу ст. 75 КК України від відбування покарання   звільнити з іспитовим строком на один рік і п,ять місяців.

   У відповідності із ст.76 КК України на підсудного покласти обов’язки в період іспитового строку:

    - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи:

    -  періодично з,являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    Призначене додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, пов,язані з організаційно розпорядчими та адміністративно-господарськими  функціями строком на один рік підлягає самостійному виконанню.

   Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу залишити у вигляді – підписки про не виїзд.

    Речові докази – будинкову книгу за 1996-2008 роки Максимогорьківської сільської ради, що знаходиться при матеріалах справи/ т.1 а.с. 178, т.2 а.с. 94/- повернути Максимогорьківській сільській раді .

     Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Херсонської області на протязі 15 діб з моменту проголошення, а підсудним в той же строк з моменту вручення копії вироку через Бериславський районний суд Хе6рсонської області.

   Головуючий                                                                             В.В. Захарчук