АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 1706 Головуючий 1інстанції - Сторожук Т.А.
Категорія Доповідач - Темнікова В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого- Темнікової В.І.,
суддів - Мартинюка В.І., Пригорнєвої Л.І.,
при секретарі - Трачук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області від 02 березня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ДП "Луганськвугілля" про відшкодування збитків, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області від 02 березня 2007 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення проіндексованої одноразової допомоги у зв'язку з отриманим в період роботи у відповідача в 1992р. профзахворюванням у сумі 38368,53 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати і постановити по справі нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги і дали пояснення, аналогічні відомостям, викладеним в ній.
Представник відповідача апеляційну скаргу не визнала і просила залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за
принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише
створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При
дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд
незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК
України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих
сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог позивача.
Ухвалюючи рішення по справі суд виходив з того, що ним були встановлені факти про те, що позивач з 27.01.1958р. по 02.09.1993 р. працював на шахті "Черкаська" прохідником та майстром-підривником. 04.08. 1992р. Луганською МСЕК йому була встановлена стійка втрата працездатності по профзахворюванню. Виплата одноразової допомоги працівникам у випадку профзахворювання на той час була передбачена колективним договором, виходячи з прибутку на підприємстві. Але колективний договір ГОАО шахта "Черкаська" станом на 1992р. не зберігся. Крім того, судом було встановлено, що шахта "Черкаська" за 1992р. мала збитки у розмірі 72152 тисячі рублів. Позивач з вимогою виплати одноразової допомоги взагалі не звертався. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача не нарахованої та невиплаченої йому одноразової допомоги з урахуванням індексу інфляції по теперішній час.
Вказані обставини та висновки суду 1 інстанції підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам законодавства, яке регулювало спірні правовідносини, як на час їх виникнення, так і на теперішній час. Так, на той час виплата одноразової допомоги потерпілим, а у разі смерті потерпілого - його сім'ї проводилася у разі, якщо ушкодження здоров'я було пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків і мало місце або вперше йому була встановлена стійка втрата працездатності після вступу в дію Закону України "Про охорону праці", тобто з 24 листопада 1992 року. Як убачається з матеріалів справи позивачу вперше Луганською МСЕК була встановлена стійка втрата працездатності по профзахворюванню 04.08. 1992р., тобто до вступу в дію Закону України "Про охорону праці". Правила відшкодування власником підприємства, установи чи організації або уповноваженого ним органу шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, які також стали передбачати виплату одноразової допомоги у таких випадках були затверджені постановою КМУ № 472 від 23.06.1993р., тобто також після встановлення позивачу стійкої втрати працездатності. На час встановлення позивачу стійкої втрати працездатності по профзахворюванню виплата працівникам одноразової допомоги в зв'язку з профзахворюванням могла передбачуватись колективними договорами та Угодою по тарифам, трудовим та соціальним гарантіям між Держвуглепромом і галузевими профсоюзами вугільної промисловості на 1992р. Як встановлено судом першої інстанції, колективний договір ГОАО шахта "Черкаська" хоч і приймався на 1992 рік, але не зберігся, так як минув строк його зберігання. Дані обставини позбавляють суд можливості перевірити коли і на яких умовах передбачалася виплата потерпілим одноразової допомоги саме за колективним договором. Прийняття до уваги як доказу наявності підстав будь - яких виплат по колективному договору газетних публікацій не передбачено діючим процесуальним законодавством, так як згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Що ж стосується Угоди по тарифам, трудовим та соціальним гарантіям між Держвуглепромом і галузевими профсоюзами вугільної промисловості на 1992р., то на час виникнення у позивача права на отримання одноразової допомоги розділ 12 цієї Угоди не містив в собі пункту про те, що додаткові пільги, гарантії і компенсації, що виходять за межі діючого на той час законодавства, надаються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, як передбачалося на той час законодавством, тому положення про встановлені Угодою додаткові пільги та гарантії не вступили в силу, так як не було зазначено джерело їх фінансування.
Відповідач не тільки заперечував наявність прибутку на шахті за 1992рік, а й надав дані про те, що шахта мала збитки. Ніяких доказів крім газетних публікацій про наявність прибутку на шахті в 1992р. позивачем суду надано не було. Газетні ж публікації з огляду на вимоги ч.2 ст.59 ЦПК України, як уже зазначалося вище не можуть прийматися судом до уваги як належний доказ наявності на підприємстві прибутку З
огляду на наведене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що у відповідача не було підстав для нарахування позивачу одноразової допомоги з віднесенням її на заборгованість підприємства для виплати в майбутньому.
Згідно журналу судового засідання ОСОБА_3 дійсно приймала участь у судовому засіданні у якості представника позивача. В рішенні суду пояснення позивача та його представників викладено в узагальненому вигляді, що не забороняється діючим законодавством. Тому доводи апеляційної скарги про те, що в рішенні суду не зазначено її прізвище та не викладена окремо її думка не заслуговують на увагу і не є самостійною підставою для скасування рішення, як і не зазначення в тексті рішення окремо прізвищ інших учасників процесу. Крім того, згідно ст. 10 ЦПК України суд при дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб, так як відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ніяких доказів того, що по справі постановлювалося заочне рішення в матеріалах справи нема. Згідно журналу судового засідання по справі було постановлено та оголошено вступну та резолютивну частину рішення, що не має ніякого відношення до заочного рішення.
3 огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та не є підставою для його скасування.
Керуючись ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області від 02 березня 2007 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.