Справа № 22ц-1641/2007 Головуючий в Іінстанції: Юхимук Р.С.
Категорія - Доповідач: Маляренко І.Б.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого: Маляренко І.Б. суддів: Яресько А.В., Сергєєвої С.В. при секретарі: Лямзіній О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „Райффайзен Банк Аваль"
на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1до Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьку про звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007 року ОСОБА_1., що діяв в інтересахОСОБА_2., звернувся до суду із позовом до Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьку, де просив звільнити з-під арешту майно, яке належить його довірителю, а саме квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_1та кв.НОМЕР_2.
Заявлені вимоги обгрунтував тим, що 16.11.2006 року третейський суд при Асоціації „Лойер-Консалтинг-Груп" постановив рішення про визнання за ОСОБА_2. права власності на спірні квартири, а отже відповідач наклав арешт на майно, яке належить йому, а не боржникові ОСОБА_3
Оскаржуваним рішенням Сєвєродонецький міський суд Луганської області задовольнив заявлені позовні вимоги частковоб
· визнав за ОСОБА_2. право власності на квартиру НОМЕР_2 та 1/5 частку квартириНОМЕР_1за адресою:АДРЕСА_1;
· звільнив з-під арешту квартиру НОМЕР_2 та 1/5 частку квартириНОМЕР_1за адресою:АДРЕСА_1, що накладений 06.12.2007 року ст. державним виконавцем Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьку Олійниченко С.О. при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_3. на користь АППБ „Аваль";
· інші позовні вимогиОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьку - залишив без задоволення.
В апеляційній скарзі ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" ставиться питання про скасування рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 лютого 2007 року і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимогОСОБА_1 з наступних підстав:
· призначивши розгляд справи на 13.06.2007 року, суд розглянув її 06.02.2007 року без повідомлення сторін;
· суд невірно визначився з датами накладення арешту на спірні квартири і не зазначив в рішенні, яке саме право він визнав за ОСОБА_2.;
· суд взяв до уваги підроблені рішення третейського суду при Асоціації „Лойер-Консалтинг-Груп".
В суді апеляційної інстанції представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала, представник відповідача з апеляційною скаргою погодилась, представник позивача апеляційної скарги не визнав.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що брали участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд , як уже зазначлося вище, визнав за ОСОБА_2. право власності на квартиру НОМЕР_2 та 1/5 частку квартириНОМЕР_1за адресою:АДРЕСА_1;
звільнив з-під арешту квартиру НОМЕР_2 та 1/5 частку квартириНОМЕР_1за адресою:АДРЕСА_1, що накладений 06.12.2007 року ст. державним виконавцем Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьку Олійниченко С.О. при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_3. на користь АППБ „Аваль";
інші позовні вимогиОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьку - залишив без задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На обгрунтування заявлених вимог позивач надав суду копії рішень третейського суду при Асоціації „Лойер-Консалтинг-Груп" від 16.11.2006 року, згідно з якими, за ОСОБА_2. визнано право власності на нерухоме майно: кв. НОМЕР_2 уАДРЕСА_1 та кв.НОМЕР_1уАДРЕСА_1.
Звернувшись до суду, довірена особаОСОБА_2. - ОСОБА_1. не ставив питання про визнання за його довірителем права власності на зазначені квартири, а навпаки, посилаючись на те, що ОСОБА_2. вже є власником даних квартир, просив звільнити їх з-під арешту.
Таким чином, суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, і судове рішення в цій частині підлягає скасуванню.
З цих же підстав підлягає скасуванню рішення суду і в частині залишення без задоволення.інших позовних вимогОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьку. -
Судова колегія вважає, що доводи апелянта стосовно незаконності рішень третейського суду є безпідставними, оскільки, по-перше, відповідно до ч. 1 ст.51 Закону України Про третейські суди", рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, а по-друге, в матеріалах справи наявні ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 листопада 2006 року (а.с. 6,25) про видачу виконавчих документів на виконання рішень третейського суду при Асоціації „Лойер-Консалтинг-Груп" від 16.11.2006 року, які набрали законної сили.
За, таких обставин суд апеляційної інстанції не може робити висновків щодо законності або незаконності вищезазначених рішень третейського суду.
Згідно із ст.59 Закону України „Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду із позовом про звільнення майна з-під арешту.
За таких обставин суд 1 інстанції прийшов до правильного висновку про те, що на час винесення державним виконавцем постанови від 06.12.2006 року про накладення арешту на квартиру НОМЕР_2 та 1/5 частку квартириНОМЕР_1уАДРЕСА_1, рішеннями суду право власності на дане майно було визнано за ОСОБА_2.
Згідно із протоколом судового засідання (а.с.31-34), справа розглядалася за участю представника відповідача - Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьку, ним було викладено доводи щодо незгоди із заявленими позовними вимогами, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи ним не заявлялось. -
Інших доводів стосовно незаконності рішення суду 1 інстанції апеляційна скарга не містить.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 303,307,309,313,316 ЦПК України, колегія суддів -ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" - задовольнити частково. Рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області від 06 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1до Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьку про звільнення майна з-під арешту -
змінити,
скасувати в частині визнання за ОСОБА_2права на
квартиру НОМЕР_2 та 1/5 частку квартириНОМЕР_1за адресою: АДРЕСА_1, та в частині залишення без задоволення інших позовних вимог ОСОБА_1до Державної виконавчої служби у м.
Сєвєродонецьку; в іншій частині рішення суду залишити без змін. Рішення набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути
оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного
Суду України.