22ц-1501/2007                               Головуючий в суді 1 інстанції: Космінін C.O.

Доповідач: Карайван Т.Д.

УХВАЛА Іменем України

24 травня 2007 року Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Суддів: Дмитрієвої Л.Д., Коротенко Є.В.

При секретарі: Стехіній Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну  справу по апеляційній скарзі ОСОБА_3на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 31 серпня 2005 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнанні права власності на будинок,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Артемівського районного суду від 31 серпня 2005 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1

Суд визнав угоду купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, укладену 3 грудня 2004 року міжОСОБА_1. з боку покупця і ОСОБА_3 з боку продавця дійсною.

Визнав заОСОБА_1. право власності на будинок, розташований в АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_4. просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те,що судом при розгляді справи порушені норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст..220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне, або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Визнаючи дійсним договір купівлі-продажу будинкуАДРЕСА_1міжОСОБА_1. та ОСОБА_3, суд виходив з того, щоОСОБА_2 згідно розписки від 10 грудня 2003 року продала ОСОБА_3. належну їй частину будинку в розмірі 7/9 частки, а ОСОБА_3 З грудня 2003 року продав позивачці весь будинок по розписці . Але ж як свідчать дати відповідних розписок, продаж майна ОСОБА_2відбувся раніше ніж вона продала це майно ОСОБА_3. Таким чином ОСОБА_3не   міг розпорядитися   майном, яке   йому не належало. Окрім    того, суд при

визнанні дійсної угоди, яка потребує обов'язкового нотаріального посвідчення повинен був перевірити наявність всіх умов, виконання яких необхідне для її нотаріального посвідчення. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2не є власницею 7/9 части спірного будинку і також не мала право відчужувати цю частини, так само як і ОСОБА_3. Суттєві умови договору купівлі-продажу судом не з'ясовувалися. За яку ціну був проданий дім невідомо. З розписки, яку ОСОБА_3надав ОСОБА_1 вбачається, що він . отримав за будинок 10000 грн. ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3а 15000 грн. за будинок.

Відповідачі в судовому засіданні участі не приймали. Про час розгляду справи повідомлені не були. В матеріалах справи відсутні відомості про це. Тому висновки суду про прийняття ОСОБА_2 спадщини грунтуються на припущеннях.

З апеляційної скарги ОСОБА_4. вбачається, що її батько ОСОБА_7, який є спадкоємцем ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і який прийняв фактично спадщину, оскільки на час смерті батьків був прописаний у спірному будинку і проживав там, помер. Вона є його спадкоємицею.

Але ж суд, приймаючі рішення не з"ясував коло спадкоємців, після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_6  та не залучив їх до участі у справі.

За таких обставин, відповідно до ст..311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Керуючись ст..ст..307,311,314,315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 31 серпня 2005 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, та може бути

оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її

проголошення.