Справа № 2а-5/2010р.
ПОСТАНОВА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 року м. Саки
11 годин 50 хвилин
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Щербіни Д.С.,
при секретарі: Байдацькій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення не нарахованих та невиплачених сум -
ВСТАНОВИВ:
09 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації АР Крим (дали - УПСЗН) просила суд:
? визнати неправомірними дії відповідача;
? обчислювати строк звернення в суд за захистом своїх прав з часу дізнання із засобів масової інформації про їх порушення, а саме з 06.09.2008р.;
? зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та сплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за листопад – грудень 2007р. у розмірі 721 грн, за 2008р. у розмірі 4923 грн;
? зобов’язати відповідача у подальшому сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, який передбачений діючим законодавством України та не суперечить Конституції України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є застрахованою особою, має дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і тим, що із засобів масової інформації позивачці стало відомо, що відповідач протягом двох років порушував її права сплачуючи у неповну обсязі щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, всупереч рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року. Своїми діями відповідач порушив її право на належний соціальний захист, передбачений Конституцією України.
В ході слухання справи позивачкою неодноразово збільшувались позовні вимоги, відповідно до останніх просила суд:
? визнати неправомірними дії відповідача;
? обчислювати строк звернення в суд за захистом своїх прав з часу дізнання із засобів масової інформації про їх порушення, а саме з 06.09.2008р.;
? зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та сплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 вересня 2007р. по 30 червня 2009р. у розмірі 8770,79 грн;
? зобов’язати відповідача у подальшому сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, який передбачений діючим законодавством України та не суперечить Конституції України.
Позивачка до судового засідання не з’явилась, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник відповідача також наполягав на застосування наслідків пропуску строку для звернення до адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення сторін, оглянувши у судовому засіданні матеріали про виплату позивачці допомоги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має малолітню доньку – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. № 2811-ХII (далі Закон № 2811-ХII) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХII, та абзацом 3 частини 2 ст. 56 цього Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007р. дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХII щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Враховуючі, що вказане Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 набрало законної сили 09.07.2007 року, позивачка мала право на призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
З 1 січня 2008 року згідно п. 23 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 15 Закону № 2811-ХII , відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн, вказане положення Закону діє у часі, неконституційним не визнавалось.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідачем була призначена та виплачується з січня 2008 року на дату ухвалення рішення відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Позовні вимоги про зобов’язання відповідача виконувати нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у майбутньому, не засновані на Законі, оскільки суд не може вирішувати питання про можливість неправомірності дій або бездіяльності відповідача, за час який ще не настав.
Крім того, ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, суд знаходить необґрунтованими, оскільки всі закони та підзаконні нормативні акти, а також рішення Конституційного Суду України, які регулюють данні спірні правовідносини були офіційно опубліковані у відповідних друкованих засобах масової інформації, отже є такими, що публічно оприлюднені. Доказів того, що вказаний строк був пропущений з поважних причин, позивач суду не надав.
У письмових запереченнях відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову в частині вимог, яки були заявлені позивачем з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо захисту його прав пов’язаних з діяльністю відповідача.
Із матеріалів справи порушення з боку відповідача прав, свобод та інтересів позивачки починаючі з 09 лютого 2008 року не вбачається.
Таким чином, з огляду на обставини справи суд вважає що правових підстав для визнання дій відповідача за період 2008 – 2009 роки протиправними немає. УПСЗН Сакської РДА діяло в межах своїх прав та обов’язків, у відповідності до діючого законодавства, а за таких підстав позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючі наведене, на підставі статей 22, 152 Конституції України, 5, 13, 15, 23 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», керуючись статтями 8 - 11, 70, 71, 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення не нарахованих та невиплачених сум – відмовити у повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Сакський міськрайонний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови – з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 КАС України.
Суддя