Справа № 1- 46/ 2010 р.

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

3 лютого 2010 року                         Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі : головуючої – судді Флоряк Д.В.

    секретаря         Кікінчук М.П.

    з участю прокурора    Римарука В.В.,              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна справу, по якій обвинувачується          

              ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого немає, судимого Надвірнянським районним судом:

             1) 15.04.2008 року за ст.185 ч.3, ст. 69 КК України до 120 год. громадських робіт;

             2) 27.10.2008 року - за ст.389 ч.2 КК України - до 45 діб арешту;

громадянина України,

  у вчиненні злочину, передбаченого   ч.3 ст.185 КК України  ,-

в с т а н о в и в :

         Підсудний ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою групою осіб вчинив таємне викрадення чужого майна, що поєднане з проникненням в житло та інше приміщення .

         Злочини ними вчинено за наступних обставин.

         В кінці вересня 2009 року приблизно о 00,20 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном та попередньою змовою з особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, умисно шляхом вільного доступу проникли в приміщення гаражу, що в м.Надвірна по вул. О.Степанівни,48, і який належить ОСОБА_2, звідки таємно викрали резиновий чотиримісний човен вартістю 2000 грн., дві матерчаті куртки вартістю по 150т грн.. кожна на суму 300 грн., два матерчаті покривала вартістю по 40 грн. кожне на суму 80 грн., дециметрову телевізійну антену вартістю 30 грн., чотири складні рибальські крісла вартість по 50 грн. кожне на суму 200 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2610 грн. З викраденим майном скрилися і розпорядилися ним на власний розсуд.

В продовження своїх злочинних дій підсудний ОСОБА_1 17 жовтня 2009 року приблизно о 22.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і з метою заволодіння чужим майном, шляхом розбиття каменем скла вікна, проник всередину будинку по вул. Шухевича,4 в с.Пнів Надвірнянського району, що належить ОСОБА_4, звідки таємно викрав перфоратор вартістю 800 грн., дві електродрилі вартістю по 350 грн. кожна на суму 700 грн., два шуруповерти вартістю по 450 грн. кожний на суму 900 грн., шліф машинку вартістю 300 грн., електролобзик вартістю 300 грн., віброщліфмаинку вартістю 200 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на суму 3200 грн., після чого з викраденим з місця злочину скрився і викраденим розпорядився на власний розсуд.

      Допитаний в якості підсудного в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред”явленому йому обвинуваченні визнав повністю, покази суду щодо обставин вчинення злочину дав аналогічні тим, які давав на досудовому слідстві, підтвердивши їх правильність та достовірність,  суду ствердив, що в кінці вересня 2009 року, точної дати він не пригадує, до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_5, з яким вони розпили пляшку горілки. Після цього вони разом пішли додому до ОСОБА_5, де ще розпили пляшку вина. Після цього ОСОБА_5 запропонував піти з ним і тоді він здогадався, що вони йдуть вчинти крадіжку. Приблизно о 00 год. 20 хв. вони вийшли з дому і направилися в сторону пожежної частини м.Надвірна. Зайшовши на територію одного із господарств, що біля пожежної частини, вони підійшли до приміщення гаражу. ОСОБА_5 відчинив бокові двері гаражу, які не були замкнені на ключ і вони проникли всередину приміщення. Присвітивши собі запальничкою, вони побачили сумку, в якій знаходився надувний гумовий човен, і яку вони взяли собі. Також вони викрали чотири рибальські крісла, покривала і дві матерчаті куртки. Викрадені речі вони принесли до будинку ОСОБА_5, де порозкладали в одній із кімнат. Після цього вони ще вживали спиртне і тоді він повернувся до себе додому, де ліг спати.

Окрім цього підсудний суду пояснив, що 17.10.2009 року він на протязі дня розпивав зі своїми друзями спиртні напої і приблизно о 22 год. пішов в напрямку с.Пнів. Він бажав ще випити спиртного, але грошей на це в нього не було. По дорозі він побачив житловий будинок, в якому не світилося. Він пішов подивитися, чи хтось є в будинку, і переконавшись, що будинок пустий, каменем розбив склопакет вікна та проник всередину будинку. Присвітивши собі ліхтариком запальнички, він зрозумів, що потрапив у підвальне приміщення. На підлозі він побачив шліфувальну машинку, яку поставив біля розбитого вікна, а сам пішов на перший поверх будинку, де в кімнатах найшов різні будівельні інструменти –електродрелі, шуруповерт, перфоратор. Все це та шліфмашинку він поклав в пакет і через розбите вікно покинув будинок. Викрадене майно він порозпродував по ціні приблизно по 100-150 грн. за річ., а виручені гроші витратив на себе, в основному на придбання спиртного. Особам, яким продавав речі,  він не говорив, що вони крадені.  

      Розуміє, що вчинив неправильно, засуджує свою поведінку, у вчиненому  розкаюється, запевнив суд, що подібного більше не повториться та просить його суворо не карати.          

У відповідності до ст.299 КПК України суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом підсудного ОСОБА_1, оскільки у своїй позиції останній не заперечує проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з”ясував, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз”яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

      Дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України, оскільки  він повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив таємне викрадення чужого майна, що поєднане з проникненням в житло та інше приміщення .

      При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, при яких він вчинений, дані про особу підсудного, що не вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання, та думку потерпілих відносно покарання згідно закону.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння .

Обставинами, що пом”якшують покарання, суд врахував явку із зізнанням, щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину.

По місцю проживання підсудній ОСОБА_1 характеризується позитивно.

З врахуванням всіх обставини справи, даних про особу підсудного, думки потерпілих, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів в межах санкції статті, що передбачає покарання за вчинений злочин,  у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 слід задоволити згідно поданої заяви.

Долю речових доказів по справі (а.с.61) вирішити в порядку ст.81 КПК України .

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України  суд –

З А С У Д И В :

                ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

              Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити  тримання під вартою.

              Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання, тобто з 22 жовтня 2009 року.

           Цивільний позов задоволити. Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 3200  грн. матеріальної шкоди.

           Речові докази по справі – два металічні розкладні стільці, дециметрову антену, сумку та надувний резиновий човен – які знаходяться на зберіганні в Надвірнянському РВ УМВС,  повернути ОСОБА_2.

              На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб в Івано-Франківський апеляційний суд через Надвірнянський районний суд, а засудженому ОСОБА_1 протягом цього ж часу з дня одержання ним копії вироку.

             Суддя                     підпис                                   ОСОБА_6

З оригіналом вірно.Суддя                                                        Флоряк Д.В.