Судове рішення #7807194

                                                                                                                                     Справа №2-11\10

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 січня  2010 р.                     Бериславський районний суд Херсонської області у складі:    головуючого:                                                           Захарчук В.В.

 при секретарі:                                                         Соболь Г.А.

 за участю адвокатів:                                              ОСОБА_1, ОСОБА_2

  представника служби у справах дітей:               ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Берислав справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: Служба у справах дітей Бериславської районної державної адміністрації про виселення, зустрічним позовом ОСОБА_5  до ОСОБА_4 про стягнення завдатку,  суд –

                                     ВСТАНОВИВ

  ОСОБА_4  звернулася   до суду з позовом до , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9  про  усунення порушення її прав як власника будинку  шляхом виселення відповідачів з  житлового будинку  розташованого  за адресою Херсонська область , м. Берислав , вул. 1Травня 371. В обґрунтування позову посилається на те, що  вона має на праві приватної власності житловий будинок, розташований  в м. Берислав вул. 1  Травня  371 .  08 лютого 2007 року  між нею та  ОСОБА_5  було досягнуто усної домовленості  про продаж будинку за 24590 гривень. Відповідачка в підтвердження цього передала  позивачці 4700 гривень , про що  позивачкою було складено розписку . Повний розрахунок за будинок  відповідачка повинна була провести   на протязі 2008 року. Це послугувало підставою  для вселення  відповідачки та її сім’ї  в будинок позивачки .  Жодного разу на протязі  року  відповідачка  не сплатила позивачці  грошей за будинок , тобто не виконує свої зобов’язання, наміру виплатити  всю суму  за будинок у неї не має, самостійно виселитися з будинку  відповідачка також не бажає, а тому вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав, як власника будинку.

    Позивачка та її представник просили суд усунути перешкоди  прав власника будинку шляхом виселення з будинку №371 по вул. 1Травня в м. Берислав ОСОБА_5,  ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 без надання іншого житла , при цьому позивачка посилається на ст.ст. 328 , 392  ЦК України. В зустрічному позові просили відмовити у зв,язку з його безпідставністю та необгрунтованністю

            Відповідачі  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 первісний позов не визнали та просили суд відмовити в його задоволені  у зв,язку з його безпідставністю та необгрунтованністю, при цьому ОСОБА_12.С. звернулася з зустрічним  позовом  до ОСОБА_4 з вимогою стягнути завдаток в розмірі 9400 грн.. Мотивуючи дане тим, що 08 лютого 2007 року  між нею та   ОСОБА_4  було досягнуто усної домовленості  про продаж будинку за 24590 гривень. Відповідачка в підтвердження цього передала  позивачці 4700 гривень , про що  позивачкою було складено розписку. Це послугувало підставою  для вселення  ОСОБА_5 та її сім’ї  в будинок позивачки ОСОБА_4. В серпні 2008р. ОСОБА_5 була готова  провести повний розрахунок за будинок але вона цього не здійснила ,   оскільки їй стало відомо , що  спірний житловий будинок знаходиться у заставі  в банку  АКБ «РайффайзенБанкАваль», що по вині ОСОБА_4 не уможливлює укладення договору купівлі- продажу будинку, а тому остання зобов,язана повернути завдаток в сумі 4700 грн. та додатково сплатити суму в розмірі завдатку 4700 грн, а всього 9400 грн. У зв,язку з не виконанням ОСОБА_4 перед ОСОБА_5 зазначеного зобов,язання остання вважає, що має право притримати спірний будинок, тобто проживати в ньому до виконання ОСОБА_4 зобов,язання по поверненню завдатку у вказаній сумі.

 Представник третьої  особи підтримала первісний позов та просила суд задовольнити його , а в зустрічному відмовити у зв,язку з його безпідставністю та необгрунтованністю.  Дане мотивовано тим , що виконання зобов,язання ОСОБА_4 перед ОСОБА_5 відносно продажу будинку було неможливим так як на утриманні ОСОБА_4 знаходиться неповнолітня дитина, а питання щодо продажу будинку можливо вирішити тільки після отримання дозволу на це органу опіки та піклування, а тому  виходячи із змісту відносин між позивачем та відповідачем, подружжя Васильєва-Литовченко не мають право притримувати спірний будинок. Виселення  неповнолітніх дітей з  спірного житлового будинку не буде порушувати  законних прав та інтересів неповнолітніх оскільки  , неповнолітні прописані за іншою адресою  а саме  Херсонська область, м Берислав , вул. 1 Травня буд. № 409,  та мають інше житло.  

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх в сукупності суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, зустрічний позов частковому задоволенню.

Так  судом встановлено, що відповідно до договору  дарування житлового будинку  від  19 грудня  2007 року  ОСОБА_4 є власницею  житлового будинку  розташованого за адресою  Херсонська область ,м. Берислав , вул. 1 Травня , будинок 371. .

 Зазначений договір дарування 19 грудня 2007 року посвідчений приватним нотаріусом  Бериславського нотаріального  округу Херсонської області  ОСОБА_13 та  зареєстрований в реєстрі правочинів за № 1882.  20.12. 2007 року  договір  дарування зареєстровано в Херсонському бюро  технічної інвентаризації  в електронному  Реєстрі  прав власності на нерухоме майно за №  18344703.

08 лютого 2007 року  між  ОСОБА_4  та  ОСОБА_5 було досягнуто усної домовленості  про продаж за 24590 гривень  житлового будинку  розташованого за адресою Херсонська область, м. Берислав , вул. 1 Травня , будинок 371  .

 08 лютого 2008 року відповідачка в підтвердження майбутнього укладення договору купівлі-продажу  передала  позивачці 4700 гривень  в якості завдатку, про що позивачкою було складено розписку, що  послугувало підставою  для вселення  відповідачки та її сім’ї  в будинок позивачки. Повний розрахунок за будинок  відповідачка повинна була провести  на протязі 2008 року, та після повної сплати  коштів за будинок   позивачка зобов’язувалась оформити нотаріально  договір купівлі – продажу  спірного будинку .  Відповідачка відмовилася від виконання свого зобов,язання, оскільки їй стало відомо , що  спірний житловий будинок знаходиться у заставі  в банку  АКБ «РайффайзенБанкАваль», що  не уможливлює укладення договору продажу-купівлі будинку.

      Зазначений вище факт  визнається сторонами  по справі та відповідно до  ч. 1 ст. 61 ЦПК України додатковому доведенню не підлягає.

        Відповідно  до  ч.1 ст. 202 ЦК України   правочином є дія  особи, спрямована на набуття, змін або припинення  цивільних прав та обов’язків .

 За  ч.4  ст.203 ЦК України  правочин  має вчинятися  у формі  встановленій Законом.

 Відповідно до  ст. 209  ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі підлягає  нотаріальному посвідченню  лише у випадках , встановлених законом або домовленістю сторін.

     Згідно статті  210 ЦК України правочин  підлягає  державній реєстрації  лише  у випадках  встановлених законом. Такий правочин є вчиненим  з моменту його державної реєстрації .

Згідно ст. 657 ЦК України  договір  купівлі- продажу  земельної ділянки  , єдиного майнового комплексу , житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій  формі і підлягає нотаріальному посвідченню  та державній реєстрації .

Згідно ст. 334 ЦК України  право власності  на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню , виникає у набувача  з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної  сили рішення суду про визнання договору , не посвідченого нотаріально, дійсним . Якщо договір  про відчуження майна підлягає державній реєстрації , право  власності  у набувача  виникає з моменту такої реєстрації .

 В судовому засіданні було встановлено  та не оспорювалось сторонами, що договір купівлі – продажу спірного житлового  будинку   між сторонами нотаріально  не оформлявся   в зв’язку з тим, що відповідачка  не сплатила  решту суми боргу  за спірний житловий будинок .

Враховуючи  той факт, що  оскільки  між сторонами   не було укладено  договір купівлі-продажу спірного житлового  будинку відповідно до вимог Закону,  у відповідачки ОСОБА_5 не виникло права  власності  на спірний житловий будинок  як і права користуватися  ним.

Посилання  відповідачки ОСОБА_5  як на правомірність  проживання у спірному житловому будинку передачу позивачці грошей у сумі 4700 гривень в якості  завдатку за спірний житловий будинок не відповідає  вимогам закону та оцінюється судом критично.

      Відповідно до ст. 570 ЦК України - з авдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

      Тобто  завдаток є одним із видів забезпечення  виконання зобов’язань і здійнюється  для попереднього забезпечення  майнових інтересів кредитора , отримання ним гарантій  належного виконання  боржником зобов’язання, а також в цілях  запобігання або зменшення  розміру негативних наслідків , що можуть наступити у випадку його  порушення.

     Приймаючи до уваги, що завдаток є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання, то і завдаток повинен оформлятися як договірні відносини з нотаріальним посвідченням.

     В даному випадку суд вважа, що сума в розмірі 4700 грн. отримана Льовиною від ОСОБА_5 як попередня умова направлена на укладення договору купівлі-продажу будинку є не що інше як  аванс, який підлягає поверненню в однократному розмірі.

      Відповідно  до  ст. 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

     Відповідно до ст. 41 Конституції  України – кожен має право володіти, користуватися  і розпоряджатися  своєю власністю . Ніхто не може бути протиправно  позбавлений права власності. Право приватної власності  є непорушним.

     Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе захистити права позивача ОСОБА_4, шляхом виселення  з будинку №371 по вул. 1Травня в м. Берислав ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 без надання іншого житла при цьому зобов,язавши ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 аванс в розмірі 4700 грн..

      Керуючись ст.ст. 7,10,11,60, 212 – 218 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 209, 210, 334, 328, 391, 570, 657 ЦК України, ст. 41 Конституції України,  суд  –

                                                            В И Р І Ш И В:

   Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: служба у справах дітей Бериславської районної державної адміністрації про виселення задовольнити.

   Усунути перешкоди ОСОБА_4  в користуванні належним їй як власнику будинком № 371 по вул.. 1 Травня м. Берислав Херсонської обл. шляхом виселення з будинку  № 371 по вул.. 1 Травня м. Берислав Херсонської обл. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 без надання іншого житла.

     Зустрічний  позов задовольнити частково. Кошти в сумі 4700 грн. отримані ОСОБА_4 від  ОСОБА_5 згідно розписки від 08.02.2008р. вважати авансом.

     Стягнути з ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_5 аванс в розмірі 4700 грн., в решті позову відмовити.

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Бериславський районний суд шляхом подачі в 10 денний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий                                                                       В.В.  Захарчук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація