УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2007 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:
головуючого - Вотьканича Ф.А., суддів - Стана І.В. і Лізанця П.М.,
за участю прокурора - Фрицюк В.В., засудженого - ОСОБА_1.
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Ужгорода на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 24 січня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і
мешканець м. Ужгорода, АДРЕСА_1, українець, громадянин України, раніше судимий:
· 5.10.1998 року Ужгородським міським судом за ч.З ст.81 КК України (1960) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
· 17.03.1999 року Ужгородським міським судом за ч.1 ст. 229-6 КК України (1960) з застосуванням ст.43 КК України (1960) на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;
18.06.2003 року Ужгородським
міськрайонним судом за ч.2 ст.309 КК
України на 3 роки позбавлення волі з
застосуванням ст.75 КК України
звільнений від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком З
роки. постановою Ужгородського
міськрайонного суду від 17.06.2006 року звільнений від покарання,
засуджений за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.
Справа: № 11-315/07
Головуючий у першій інстанції: Лесак О.В.
доповідач: Вотьканич Ф.А. номер рядка статистичного звіту: 13
Речові докази по справі: два паперові згортки - наркотичним засобом - канабіс (марихуана), скляний стакан, полімерний пакет, пачка з-під цигарок постановлено знищити; гроші в сумі 720 грн. передано за належністю ФЕВ УМВС України в Закарпатській області.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу постановлено залишити попередній - взяття під варту.
Стягнуто на користь держави 300 грн. 72 коп. судових витрат за проведення судово-хімічних експертиз.
Як визнав доведеним суд першої інстанції, 6 вересня 2006 року біля 15 години ОСОБА_1., знаходячись на полі біля с Підгорб Ужгородського району умисно, незаконно, з метою збуту позривав верхівки та листя з десяти дикоростучих кущів нарковмісної рослини коноплі, загальною вагою - 500 г., які переніс і висушив в газовій плиті по місцю проживання батьків в м. Ужгороді, по АДРЕСА_1 та незаконно, з метою збуту виготовив з нього 152,3 г. сухого, подрібненого особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (марихуани), яку в подальшому умисно, незаконно, з метою збуту зберігав за місцем свого фактичного проживання в м. Ужгороді, по АДРЕСА_2.
7 вересня 2006 року біля 21 години 30 хвилин ОСОБА_1.,
взявши з собою з місця зберігання даний сухий подрібнений
особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуану),
спожив його шляхом паління в кількості 1 г, а решту вказаного
наркотичного засобу вагою 151,3 г., знаходячись біля житлового
будинку АДРЕСА_3 в м. Ужгороді, перебуваючи в
стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, 7 вересня 2006 року
біля 23 год. 05 хв. умисно, незаконно збув громадянину ОСОБА_2, за що отримав гроші в сумі 720 грн.
В апеляції прокурор не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильності
кваліфікації його дій, порушує питання про скасування вироку з-за
невідповідності призначеного йому покарання тяжкості вчиненого
ним злочину та неправильного застосування кримінального закону.
В обґрунтування апеляції апелянт посилається на те, що злочин, за який засудженого ОСОБА_1., відноситься до категорії тяжких, останній неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, а тому суд необгрунтовано застосував до нього вимоги ст.75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, промови прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_1. про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи апелянтом не оспорюються, внаслідок чого вони відповідно до вимог частини першої статті 365 Кримінально-процесуального кодексу України апеляційним судом не перевірялись.
Винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину за який його засуджено, підтверджується зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку після дослідження їх у судовому слідстві.
Всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_1. у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні, а також незаконному збуті наркотичних засобів і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.307 КК України.
Призначаючи покарання засудженому суд в повній мірі врахував обставини справи та дані про його особу.
Посилання прокурора в апеляції на необґрунтованість звільнення ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до вимог ст.75 КК України суд, враховуючи тяжкість злочину, особу засудженого та інші обставини справи, може звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку. З врахуванням саме цих обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо можливості виправлення засудженого без відбування покарання та обґрунтовано звільнив ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням.
Разом з тим, колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції необґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1. додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до вимог ст.77 КК України у разі звільнення від
відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені
додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення
військового, спеціального звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу.
Як вбачається з судового рішення ОСОБА_1. призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, що суперечить вимогам ст.77 КК України і підлягає виключенню з вироку.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляцію старшого помічника прокурора м. Ужгорода задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 24 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з вироку вказівку про застосування до ОСОБА_1. додаткового покарання у виді конфіскації майна.
В решті вирок суду залишити без зміни.