ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2340/3639/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача - Півошенка П.О.,

представника відповідача - Вернигори М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуденерго" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року (повний текст рішення складено 19.11.2018) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуденерго" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису та постанов, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив:

- визнати акт позапланової перевірки головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюка Леоніда Леонідовича недійсним;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.08.2018, виданого головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюком Леонідом Леонідовичем;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюка Леоніда Леонідовича №140/18/10/26-6/2808/02/2 від 28.08.2018 про накладення штрафу у сумі 33138 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюка Леоніда Леонідовича №143/18/10/26-6/2808/02/2 від 28.08.2018 про накладення штрафу у сумі 82845 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 відмовлено у відкритті провадження в частині позовної вимоги щодо визнання недійсним акту позапланової перевірки головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюка Леоніда Леонідовича.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивачем не було допущено порушень містобудівного законодавства, зазначених в акті перевірки, що підтверджується матеріалами фотофікасації. Крім того, апелянт посилається на перевищення повноважень Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судовому засіданні 28 березня 2019 року представник позивача апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Згідно із ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі листа Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради від 22.06.2018 №064-46616 Департаментом ДАБІ у м. Києві видано наказ від 18.07.2018 №224 про проведення позапланової перевірки на об'єкті «Будівництво автосервісного комплексу в складі автозаправної станції на вул. Столичне Шоссе, 100 в Голосіївському районі м. Києва». Також видано направлення від 01.08.2018 б/н.

За результатами перевірки складено акт від 01.08.2018, в якому зафіксовано, що ТОВ "Технобуденерго" порушено вимоги будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

- на території будівельного майданчика небезпечні зони не позначені знаками небезпеки та попереджувальними написами; не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети; не встановлена схема руху автотранспорту біля в'їзду на будівельний майданчик; не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами, відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами, - що є порушенням п.4.17., 4.19., 4.30., 6.2.6. ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення.».

- в загальному журналі робіт не заповнено графи: основні показники об'єкта підприємства, що будується; інстанція, що затвердила проект, і дата затвердження; організація, що розробила проектно-кошторисну документацію; перелік актів проміжкового приймання відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт; загальний журнал робіт не прошнурований та не скріплений печаткою, - що є порушенням п.11 Додатку «А», п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

На підставі акту перевірки відповідач оформив припис від 14.08.2018, в якому зобов'язав позивача у термін до 14.09.2018 усунути виявлені порушення.

Також, на підставі акту перевірки та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2018 Департаментом ДАБІ у м. Києві прийнято спірні постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 28.08.2018 №140/18/10/26-6/2808/02/2 у сумі 33138 грн. та №143/18/10/26-6/2808/02/2 у сумі 82845 грн.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки відповідача, покладені в основу спірних припису та постанов, є обґрунтованими, внаслідок чого вони прийняті правомірно, а підстави для їх скасування відсутні.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 12 Порядку, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, в т.ч., у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно пункту 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, перед початком перевірки позивача 01.08.2018 службовою особою Департаменту ДАБІ у м. Києві Близнюком Л.Л., на виконання пунктів 7, 9 Порядку №553, керівнику ТОВ "Технобуденерго" ОСОБА_1 вручено направлення на проведення перевірки, що підтверджується його особистим підписом на копії направлення від 01.08.2018 б/н (а.с.81 на звороті).

Вказане спростовує доводи позивача, що відповідачем перевірку було здійснено за відсутності керівника позивача.

Також, пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно із пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що перевірка позивача проведена за письмовим зверненням особи, як того вимагає закон.

За результатом проведеної позапланової перевірки, посадовою особою Департаменту ДАБІ в м. Києві складено акт перевірки, припис з вимогою щодо усунення порушення, протокол про виявлені порушення. За наслідками розгляду справи також винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За наведених обставин та правових норм, апеляційним суд приходить до висновку, що перевірка проведена Відповідачем у межах повноважень, визначених законом, із дотриманням Порядку щодо підстав для її проведення та оформлення результатів.

А тому посилання позивача про наявність процедурних порушень не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону.

При цьому, в силу вимог ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

У відповідності до п.п. 6, 8 ч.3 ст.2 вказаного Закону суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Так, оскаржувані постанови прийняті з огляду на порушення позивачем п.4.17., 4.19., 4.30., 6.2.6. ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення.», п.11 Додатку «А», п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

Відповідно до п.4.17 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» небезпечні зони, що можуть виникнути на будівельному майданчику під час його організації, необхідно визначити в процесі розроблення будгенплану об'єкта та у подальшому позначати на території будівельної майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами.

Згідно із п.4.19 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» зони потенційно небезпечних факторів повинні мати сигнальне огородження згідно з ГОСТ 23407. За необхідності виконання будівельно-монтажних робіт у цих зонах у ПВР повинні бути передбачені організаційно-технічні заходи з безпеки праці.

При цьому, згідно із п.4.16 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» до зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів належать:

-місця поблизу неізольованих струмопровідних частин електроустановок;

-місця поблизу неогороджених перепадів по висоті 1,3 м і більше;

-місця, де можливе перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин уповітрі робочої зони.

До зон потенційно небезпечних факторів належать:

- ділянки території поблизу будівлі чи споруди, що зводиться;

- поверхи (яруси) будівель, споруд на одній захватці, над якими здійснюється монтаж (демонтаж) конструкцій, устаткування;

- зони переміщення будівельно-дорожніх машин, обладнання або їх частин, робочих органів;

- зони, над якими переміщуються вантажозахоплювальні пристрої з вантажем кранами (зони, над якими переміщуються частини баштового крана, зокрема противаги, частини балочної стріли баштового крана, по якій не переміщується вантажний візок, не вважаються небезпечними).

Розміри небезпечних зон визначаються згідно з додатком Е

Пунктом п.4.30 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» передбачено, що усі особи, перебувають на будівельному майданчику, зобов'язані носити захисні каски, сигнальні жилети.

Керівники робіт, інженерно-технічні робітники, стропальники та особи, що відвідують будівельний об'єкт (представники інспектуючих організацій, інвестори, тощо) повинні носити білі будівельні каски і сигнальні жилети.

Працівники та інженерно-технічні робітники без захисних касок та інших необхідних засобів індивідуального захисту до виконання робіт не допускається.

Пунктом п.6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова небезпека в будівництві. Основні положення» передбачено, що біля в'їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту. Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти на об'єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів та пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними переходами і відповідними знаками.

Зазначені порушення підтверджуються матеріалами перевірки та наявними в матеріалах справи фотознімками з об'єкту будівництва.

Фотознімки, надані позивачем вказані обставини не спростовують, оскільки неможливо перевірити чи дійсно вони зроблені до моменту проведення перевірки.

Отже, виявлені під час перевірки порушення вимог ДБН А.3.2-2-2009 позивачем не спростовані.

Всупереч вимогам п.4.8. ДБН А.3.1-5:2016 в загальному журналі робіт не заповнено графи: основні показники об'єкта підприємства, що будується; інстанція, що затвердила проект, і дата затвердження; організація, що розробила проектно-кошторисну документацію; перелік актів проміжкового приймання відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт.

Також, в порушення п.11 Додатку «А» ДБН А.3.1-5:2016 загальний журнал робіт не прошнурований та не скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала.

Щодо посилання апелянта на те, що під час проведення перевірки позивача Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було перевищено свої повноваження, оскільки вказана перевірка повинна була здійснюватись центральним органом, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме Держархбудінспекцією України, а також на те, що судом першої інстанції не було досліджено та проаналізовану зміст заяви фізичної особи, що стала підставлю для проведення перевірки позивача, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не були зазначені позивачем під час подачі позову та судом першої інстанції не досліджувалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять заяви позивача про зміну підстав позову.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуденерго" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуденерго" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису та постанов - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська

СуддяА.Б. Парінов

СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 28.03.2019.