Номер провадження: 22-з/813/91/19

Номер справи місцевого суду: 522/8008/18

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29.03.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання дій ОСОБА_3зловживанням процесуальними правами у справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Приморського районного суду м.Одеси від 8 травня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнати право власності на Ѕ частку спільного майна.

Ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси від 08.05.2018 року прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на майно. Призначено розгляд справи в загальному порядку.

Не погодившись з ухвалою судді, ОСОБА_3подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати і направити справу на розгляд до Малиновського районного суду м.Одеси за підсудністю.

В судове засідання 27.02.2019 року ОСОБА_3 не з'явився, був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною ним в апеляційній скарзі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27.02.2019 року апеляційну скаргуОСОБА_3 - залишено без задоволення, ухвалу судді Приморського районного суду м.Одеси від 8.05.2018 року - без змін.

Після закінчення апеляційного провадження надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання дій ОСОБА_3 зловживанням процесуальними правами, посилаючись на його недобросовісне користування процесуальними правами, вчинення ним дій, спрямованих на безпідставне перешкоджання розгляду справи, адвокат ОСОБА_2 просила застосувати до ОСОБА_3 заходи процесуального примусу.

В судове засідання, призначене на 28 березня 2019 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання дій ОСОБА_3зловживанням процесуальними правами.

Колегія судді звертає увагу на те, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є основною засадою (принципом) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За змістом ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 2 даної статті встановлено, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 залучений до участі у справу як третя особа.

10.07.2018 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу судді Приморського районного суду м.Одеси від 08.05.2018 року про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 24.07.2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що апелянтом не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Встановлено строк у десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення вказаних недоліків скарги. Роз'яснено наслідки невиконання даної ухвали.

Дана ухвала була надіслана ОСОБА_3 на адресу зазначену ним в апеляційній скарзі, однак не була отримана останнім и повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 18.09.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Приморського районного суду м.Одеси від 08.05.2018 року повернуто скаржникові.

08.10.2018 року ОСОБА_3 вдруге звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначену ухвалу, не сплачуючи судовий збір за подачу апеляційної скарги і зазначаючи адресу, за якою він не отримує судову кореспонденцію (а.с.2-3; т.3).

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 29.10.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху також з підстав несплати судового збору.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 12.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Приморського районного суду м.Одеси від 08.05.2018 року.

На виконання вимог ст.361 ЦПК України ОСОБА_3 надіслано копію ухвали про відкриття апеляційного провадження за адресою, зазначеною ним в скарзі, однак кореспонденцію суду ОСОБА_3 не одержано, повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.5-6 т.3).

Аналізуючи наведені норми й обставини, суд приходить до висновку, що процесуальна поведінка третьої особи ОСОБА_3 свідчить про його небажання одержувати копії судових рішень, судових повісток, брати участь у справі, затягування розгляду справи. Суд розцінює дії учасника судового процесу зловживанням процесуальними правами, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи та суперечать завданню цивільного судочинства.

Внаслідок таких дій, суд позбавлений можливості належним чином розглянути справу у визначений процесуальним законодавством строк.

Відповідно до ч.4 ст.44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно зі ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.

За приписами п.2 ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадк у зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 заходу процесуального примусу у виді штрафу у сумі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч.5 ст.148 ЦПК України).

Керуючись ч.ч.1, 2 ст.44, ст.ст.143, 144, 148, 381-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_3 заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний облік картки платника податків - НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі 576,30 грн.

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України, реквізити платежу: отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31116106026007, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.03.2019 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький