Справа № 22-884/2010 р.                 головуючий у 1 інстанції Гладишева О.В.

Категорія 52                           доповідач Жданова В.С.

                    У Х В А Л А

                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 р.                             м.Донецьк

                    Апеляційний суд Донецької області у складі :    

                    головуючого – судді Голубинського А.М.

                    суддів Жданової В.С.,

                    при секретарі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Донецький завод великопанельного домобудування-3» на рішення Куйбишевського районного суду  м. Донецька від 27 листопада 2009 року в справі за позовом  ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Донецький завод великопанельного домобудування-3» про поновлення на роботі,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

                    В С Т А Н О В И В :

    Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27.11.2009 року  задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, позивачка поновлена на  посаді машиніста компресорних установок третього розряду у відкритому акціонерному товаристві « Донецький завод великопанельного домобудування – 3» , стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3265,80 грн., вирішено питання про судові витрати.

    ВАТ «Донецький завод великопанельного домобудування-3» , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідач  наполягає на тому, що звільнення  ОСОБА_1 у зв»язку із скороченням штату працівників  було проведено у відповідності до вимог закону, за вибором адміністрації на підприємстві залишився працівник з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

    При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №11 від 01.02.2007 р. позивачку ОСОБА_1 прийнято на роботу до ВАТ «Донецький завод  великопанельного домобудування-3» на посаду машиніста компресорних установок 2 розряду, 3.03.2008 р. присвоєно 3 розряд. Під час роботи на підприємстві позивачка отримала трудове каліцтва з визнанням інвалідності 3 групи. У зв»язку із скороченням однієї  штатної одиниці машиніста компресорних установок позивачка 14.05.2009 р. була попереджена про звільнення, ознайомлена із вакантними посадами, від яких відмовилась і за згодою профспілкового комітету наказом №72-к від 29.07.2009 р. звільнена з підприємства на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. На позивачку, яка має доньку  віком 10 років і є  одинокою матір»ю, поширюються додаткові гарантії, передбачені ст. 184 ч 3 КЗпП України, згідно якої  звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків  повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов»язковим працевлаштуванням.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін,  дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає  з наступних підстав .

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції у відповідності до вимог цивільного процесуального права вірно встановив обставини, щодо заявлених вимог і правильно застосувавши норми матеріального закону обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка була звільнена з роботи з порушенням вимог діючого законодавства і повинна бути поновлена на роботі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка  є одинокою матір»ю, має дитину, якій виповнилось 10 років. Відповідно до  ч.3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років / до шести років-частина шоста статті 179/, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов»язковим працевлаштуванням.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції у відповідності до вимог цивільного процесуального права вірно встановив обставини, щодо заявлених вимог і правильно застосувавши норми матеріального закону обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Висновки суду першої інстанції про те, що звільнення позивачки проведено з порушенням норм трудового законодавства, ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону, а тому підстав для скасування судового рішення  апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

 Керуючись ст. ст. 307.308,315 ЦПК України апеляційний суд,-

                У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Донецький завод великопанельного домобудування -3» відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий                     Судді :