КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-3640/09 Головуючий у 1 інстанції Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
при секретарі О.Г. Хрімлі,
Н.М. Літвіної,
Я.Б. Глущенко,
Л.В. Архіповій,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення , -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2008 року позов задоволений.
Визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо перерахунку позивачу одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Зобов’язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області провести виплату недоотриманої суми одноразової грошової допомоги за 2008 рік на користь позивача сумі 2625 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 48 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2007 рік.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_6 має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії.
Частиною 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам І і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачу відповідач виплачував допомогу на оздоровлення в розмірі, що був визначений постановами Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р. та «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005р.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що при визначені розміру допомоги застосуванню підлягає саме стаття 48 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України № 836 та № 562.
Отже, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення допомоги на оздоровлення за 2008 рік обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Відповідно до цих змін було встановлено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
Як вбачається з довідки Центру поштового зв’язку № 1 від 08.12.2008 року (а.с. 12), допомога на оздоровлення за 2008 рік була виплачена позивачу 19.11.2008 року у сумі 100 грн., тобто після набрання чинності вищевказаним рішенням Конституційного суду України.
А відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірно проводив зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» після прийняття рішення Конституційним Судом України, у зв’язку з чим дані виплати були виплачені позивачу у меншому розміру, ніж передбачено чинним законодавством.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений вірний висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення - залишити без задоволення , постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2008 року - без змін .
Повний текст ухвали виготовлений 09 лютого 2010 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі к асаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді Н.М. Літвіна
Я.Б. Глущенко