№ 760/32962/18

№ 1-кс/760/513/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м.Києва Антипова І.Л., при секретарі Коржі А.А., за участю адвоката Карплюк Л.Р., детектива Грабара С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві скаргу адвоката Карплюк Лідії Романівни в інтересах потерпілого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017000000001150 від 12.04.2017 року, на постанову детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара С.В. від 16.11.2018 року про відмову в задоволенні клопотання, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Карплюк Л.Р. в інтересах потерпілого ОСОБА_3, звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з вказаною скаргою, посилаючись на те, що 16.11.2018 року детективом відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабарем С.В. було частково відмовлено у задоволенні його клопотання у кримінальному провадженні № 42017000000001150 від 12.04.2017 року про вчинення слідчих дій.

Особа, яка подала скаргу, вважає оскаржувану постанову, незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та зобов'язати детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні адвокат Карплюк Л.Р. підтримав доводи скарги та просив її задовольнити, посилаючись на те, що дані матеріали отриманні у незаборонений законом спосіб із загальнодоступних джерел.

Детектив у судовому засідання заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що постанова є обґрунтована.

Заслухавши адвоката та детектива, вивчивши доводи скарги та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно положень пунктів 3, 4, 6, 7 частини 1 статті 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право: подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; заявляти давати пояснення, показання або відмовитися їх давати; оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В положеннях чстини 2 статті 56 КПК України серед іншого зазначається, що під час досудового розслідування потерпілий має право: подавати докази на підтвердження своєї заяви, брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі.

Відповідно до приписів частини 1, 4 статті 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Стаття 91 КПК України передбачає обставини у кримінальному провадженні, які підлягають доказуванню. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Так, судом встановлено, що адвокат Карплюк Л.Р. в інтересах потерпілого ОСОБА_3 подав до Національного антикорупційного бюро України клопотання у кримінальному провадженні № 42017000000001150 від 12.04.2017 року про вчинення слідчої дії від 16.11.2018 року, а саме допитати ОСОБА_4, який працює на посаді детектива Національного антикорупційного бюро України, як свідка у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42017000000001150 від 12.04.2017 року щодо відомих йому обставин вчинення кримінальних правопорушень за якими здійснюється дане кримінальне провадження, за участю потерпілого ОСОБА_3 та його представника, за правилом ч.6 ст. 223 КПК України.

Постановою детектива Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабарем С.В. було відмовлено у задоволенні його клопотання, оскільки на даний час не вбачається доцільне проводити допит детектива Національного бюро ОСОБА_4 як свідка у кримінальному провадженні щодо відомих їй обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, тобто в розумінні ст.65 КПК України, - свідком і його показання є надзвичайно важливими для забезпечення повного розслідування даного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отриманні у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Окрім того, однією з обов'язкових ознак доказу є його допустимість, що полягає в отриманні доказу в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення (ст. 85 КПК України).

Згідно положень частини 1, 3 статті 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Так, у клопотанні потерпілий, без посилання на будь-які підтверджуючі дані чи обставини, вказує що необхідно провести допит детектива НАБУ ОСОБА_4 тільки на тай підставі, що він входив до складу групи у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_3 повідомлялося про підозру. Водночас, не наведено жодних даних про дійсну причетність ОСОБА_4 до подій, які підлягають встановленню в ході досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що постанова є обґрунтованою.

Враховуючи викладене, скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 110, 220, 221, 222, 303, 305, 306, 307, 309, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги адвоката Карплюк Лідії Романівни в інтересах потерпілого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017000000001150 від 12.04.2017 року, на постанову детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Грабара С.В. від 16.11.2018 року про відмову в задоволенні клопотання, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Антипова І.Л.