ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/7292/18 Головуючий в 1 інст. Дмитрюк О.В.

Провадження №33/807/169/19 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашева С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника - адвоката Щасливого О.Р., розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - адвоката Щасливого О.Р. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29 січня 2019 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень у дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 384 гривень 20 копійок.

Згідно з постановою суду, 24 листопада 2018 року о 04 годині 03 хвилини ОСОБА_2 керував автомобілем «ОPEL ASTRA», д.н НОМЕР_1, по вул.Чарівній в районі будинку №157 в м. Запоріжжі з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій зобов'язаний на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння..

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2- адвокат Щасливий О.Р. просить вищезазначену постанову суду скасувати та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що транспортним засобом керував не ОСОБА_2, а дівчина його знайомого; зазначає, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід до розгляду справи - не викликав свідків та не врахував, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_2, є сумнівними і суперечливими. Зокрема, у ОСОБА_2 не було вилучено посвідчення водія, він не був відсторонений від керування транспортним засобом, що свідчить про те, що протокол відносно нього складено поліцейськими без з'ясування всіх обставин. У зв'язку із тим, що він відмовився на місці зупинки транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейські повинні були його направити для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У направленні на огляд водія відсутній підпис ОСОБА_2 чи помітка про відмову від підпису. ОСОБА_2 не було вручено примірників акту огляду, направлення, копії протоколу. Показання свідка ОСОБА_4 цілком спростовують керування ОСОБА_2 транспортного засобу, проте дані показання судом першої інстанції не враховані через те, що свідок є знайомим ОСОБА_2 Однак положення КУпАП не містять виключень з кола свідків за їх відносинами з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, та повно, всебічно розглянуті обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 301379 від 24 листопада 2018 року, згідно з яким, ОСОБА_2 у зазначений час керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, але від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху; рапортом працівника поліції, відповідно до якого ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, посвідчення водія не вилучалось, оскільки ОСОБА_2 відмовився надати його в руки працівникам поліції, тимчасовий дозвіл не видавався, водія відсторонено від керування шляхом залишення транспортного засобу в заїзному кармані без порушення правил дорожнього руху, та водію були роз'яснені його процесуальні права та обов'язки, а також повідомлено про день, час та місце розгляду справи; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від проходження такого огляду в присутності двох свідків; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким, у ОСОБА_2 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, однак його огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від такого огляду; поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що в їх присутності ОСОБА_2 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння як за допомогою спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі; відеозаписом, долученим до протоколу, яким підтверджуються відомості, зазначені в протоколі та рапорті працівника поліції, зокрема наявність у ОСОБА_2 явних ознак алкогольного сп'яніння та факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.

Зазначені докази в їх сукупності, суд першої інстанції належним чином проаналізував та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи захисника про те, що суд допустив спрощений підхід при розгляді справи та неповно з'ясував обставини, що підлягають з'ясуванню, є необґрунтованими та спростовуються змістом оскаржуваної постанови, згідно з якою, суд дослідив всі наявні докази та дав цим доказам правильну оцінку.

Той факт, що при розгляді справи судом першої інстанції не були заслухані свідки ОСОБА_5 таОСОБА_6, правильності висновків суду не спростовують та не свідчать про незаконність винесеної постанови.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення зазначених свідків, ставити під сумнів достовірність яких підстав не вбачається, з огляду і на те, що ці пояснення узгоджуються з відеозаписом, долученим до протоколу, а також з іншими доказами.

Посилання захисника на те, що у ОСОБА_2 не було вилучено посвідчення водія, жодним чином не свідчить про необґрунтованість складеного протоколу, оскільки правопорушник відмовився надати посвідчення поліцейським, що підтверджується відеозаписом.

Відсутність у направленні на огляд та акті огляду підпису ОСОБА_2 не свідчить про безпідставність складення вказаних документів та про недостовірність викладених в них обставин, оскільки відомості, що відображені у вказаних документах узгоджуються з іншими доказами.

Крім того, ОСОБА_2 відмовився підписувати протокол та давати пояснення у присутності свідків, що зафіксовано як в самому протоколі так і на відеозапису.

Також відеозаписом спростовуються і доводи сторони захисту про те, що транспортним засобом на момент його зупинки керував не ОСОБА_2, а дівчина його знайомого, оскільки, як вбачається з цього запису, саме ОСОБА_2 перебував за кермом автомобіля на момент його зупинки працівниками поліції. Більш того, у поліцейського виникла підозра про те, що під час керування транспортним засобом, на руках у ОСОБА_2 сиділа дівчина, але ОСОБА_2 та дівчина, яка знаходилась в салоні автомобіля між сидінням водія та переднім пасажирським сидінням, категорично цей факт заперечували. З відеозапису вбачається, що як сам ОСОБА_2, так і всі особи, що знаходились в автомобілі, мали ознаки сп'яніння, в т.ч. і вищевказана дівчина.

Суд першої інстанції обґрунтовано поставився критично до пояснень свідка ОСОБА_4, оскільки ці пояснення суперечать сукупності зібраних у справі доказів та повністю спростовуються цими доказами.

Будь-яких порушень при збиранні доказів, на які послався суд у своїй постанові, апеляційним судом не встановлено.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, і та наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Разом з цим, правильно встановивши обставини справи та правильно кваліфікувавши дії правопорушника, суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови допустив описку та помилково зазначив, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, як це передбачено ч.2 ст.130 КУпАП (замість ч.1 ст.130 КУпАП).

Тому, в цій частині постанова суду підлягає зміні.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Щасливого О.Р. залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2019 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, змінити та зазначити в її мотивувальній частині, що на ОСОБА_2 підлягає накладенню адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, як це передбачено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

У решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 336/7292/18