1

 

 

 

 

ВЕРХОВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

 

 

Справа № 11-443/2007 р.                     Головуючий у І інстанції Валевач М.М.

Категорія ст. 186 ч. 2 КК                    Доповідач Білобров В.Д.

 

 

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 

 

 

31 травня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

 

Головуючого             Салая Г.А.

суддів                         Білоброва В.Д., Шахової О.Г.

з участю прокурора Шваб Л.В.

захисників                 ОСОБА_1, ОСОБА_2.

потерпілого               ОСОБА_3.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2007 року.

 

Цим вироком

 

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і житель м. Чернігова, АДРЕСА_1 українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 09.02.2000 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 141 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки та штрафу в сумі 680 грн.; 25.12.2002 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 309 ч.І КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 25.06.2003 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 187 ч. З КК України до З років 2 місяців позбавлення волі, засуджений:

 

2

 

 

 

за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі  ст.   70  КК України,  шляхом  поглинання  менш  суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4. на користь держави судові витрати по справі в сумі 434 грн. 15 коп. за проведення судових експертиз.

 

Доля речових доказів вирішена у відповідно до ст. 81 КПК України.

 

Судом встановлено, що ОСОБА_4. своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна, що належить ОСОБА_3., вчиненими повторно, а також у відкритому викраденні чужого майна, що належить ОСОБА_5., вчиненими повторно, скоїв злочин при наступних обставинах.

 

21.10.2006 року, в денний час, ОСОБА_4., знаходячись у АДРЕСА_1 м. Чернігова, таємно викрав телевізор „LG" вартістю 953,10 грн., що належить ОСОБА_3.

 

11.12.2006 року, у ранковий час, ОСОБА_4., знаходячись біля аптеки, яка розташована за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_2, відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_5. сумку, яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, в якій знаходились гроші в сумі 500 грн., що належали ОСОБА_5.

 

В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4. вважає вирок суду незаконним, оскільки висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. Суд у вироку не обґрунтував і взагалі не вказав, у своєму рішенні, чому він не прийняв до уваги докази, які свідчили на користь засудженого. Судом дана неправильна кваліфікація дій засудженого за ст. 185 КК України.

 

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1., який підтримав апеляцію і просив вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити, захисника ОСОБА_2. який вважав вирок обґрунтованим, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

 

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4. у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим. Вина ОСОБА_4. у викраденні грошей у потерпілої ОСОБА_5. доведена.

 

В судовому засіданні ОСОБА_4. винним у пред'явленому обвинувачені не визнав повністю.

 

3

 

 

 

 

Не дивлячись на таку позицію засудженого ОСОБА_4. його вина в інкримінованих злочинах, за які його засуджено, підтверджується показами потерпілих, свідків та іншими матеріалами справи.

 

Так, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3. пояснив, що телевізор належить йому, брату він його не дарував та грошей за нього не отримував. Потерпіла ОСОБА_5. показала, що вона придбала ліки в аптеці, а коли вийшла, до неї підбіг її син та вирвав сумку з рук, в якій знаходилися ліки та гроші в сумі 500 грн.

 

Також вина ОСОБА_4. підтверджується протоколом очної ставки від 11.12.2006 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_4. (а.с. 28), протоколом очної ставки від 11.12.2006 року між ОСОБА_5. та ОСОБА_4.(а.с. 38).

 

Дії засудженого ОСОБА_4. судом правильно кваліфіковані за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч.2 КК України.

 

Суд, призначаючи покарання, врахував дані про особу засудженого, те, що він раніше неодноразово судимий та призначив покарання достатнє та необхідне для виправлення, передбачене санкцією ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч.2 КК України.

 

Покарання, яке призначено засудженому ОСОБА_4. відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним, що характеризують його особу, та всім обставинам справи і є справедливим.

 

Підстав для скасування вироку суду колегія суддів не знаходить.

 

 

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

 

 

УХВАЛИЛА:

 

 

Апеляцію захисника ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2007 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.