ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 653/4440/17

Номер провадження: №22-ц/891/247/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

Орловської Н.В.,

секретар судового засідання Прушинська О.В.,

позивач ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Целуйко Євгенії Валеріївни, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_4, на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року, у складі судді Венглєвської Н.Б., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача - Генічеська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину житлового будинку у порядку спадкування.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що на праві приватної власності їй належить 5/6 частин житлового будинку з будівлями та спорудами господарського призначення по АДРЕСА_1, який належав її батькам на праві спільної сумісної власності і частка у якому набута нею у власність згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25.11.2000 року після смерті ОСОБА_6 (2/6 від Ѕ частки) та договором дарування від 15.02.2006 року, за яким батько ОСОБА_7 подарував їй свою Ѕ частину.

Посилаючись на те, що як рідна дочка померлих батьків вона є спадкоємцем першої черги за законом і єдина із спадкоємців, хто у передбаченому законом порядку і строки прийняв спадщину, при цьому 1/6 частка житлового будинку є не витребуваною спадщиною після смерті матері ОСОБА_6, однак через втрату спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_6 у нотаріальному порядку позивач не має змоги оформити свої спадкові права, просила суд визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частину спірного житлового будинку з господарськими спорудами та надвірними будівлями.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року, у яке ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 08.06.2018 року внесено виправлення щодо адреси спірного житлового будинку, позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2, проживаючою АДРЕСА_1 в порядку спадкування право власності на 1/6 частину житлового будинку літ. «А-дерево», загальною площею 50,2 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_5.

В апеляційній скарзі Целуйко Є. В., яка діє від імені ОСОБА_4,зазначає, що її довіритель, як син ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6, за правом представлення є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 і у передбаченому законом порядку та строки прийняв спадщину після її смерті, а тому ухвалене у справі рішення порушує його спадкові права щодо спірного об»екту нерухомості, справу розглянуто без залучення його до участі у справі і з»ясування суттєвих для справи обставин та з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв»язку із чим просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

У відзиві ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги не визнала, посилаючись на їх безпідставність, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 і у передбаченому законом порядку та строки прийняла спадщину після смерті матері, інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні, позивач набула право власності і на спірну 1/6 частину будинку.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не грунтуються на досліджених судом та наявних у справі доказах, обставини, які суд вважав встановленими не доведені, ухвалюючи рішення суд допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповно з»ясував всі обставини у справі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1,ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідною дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_6, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.8), після смерті якої відкрилася спадщина, яка складалася з Ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1, яке належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 02.11.2000 року серія НОМЕР_3, як частка у спільній сумісній власності майна подружжя.

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.2000 року серії НОМЕР_4, ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку та строки прийняла спадщину у розмірі 2/6 частки від Ѕ частки, що належала померлій ОСОБА_6

При цьому, у зазначеному свідоцтві є посилання на те, що 1/6 доля відкрита, свідоцтво про право на спадщину не видано.

Вирішуючи спір, суд залишив поза увагою цю суттєву для справи обставину, яка свідчить про те, що окрім ОСОБА_2 інший спадкоємець першої черги у передбаченому законом порядку та строки подав заяву про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину на момент видачі свідоцтва позивачу ще не отримав.

Згідно повідомлення завідуючої Генічеської державної нотаріальної контори від 09.01.2018 року № 16/01-16, незважаючи на те, що спадкова справа №628, заведена після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 втрачена, коло спадкоємців можливо встановити за даними Книги обліку і реєстрації спадкових справ, яка, які вся документація по 2006 року, передана на зберігання до Державного нотаріального архіву Херсонської області (а.с.21).

Суду належало врахувати ці суттєві для справи обставини і на виконання приписів ст.263 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованним, слід було повно і всебічно з»ясувати обставини справи та визначити коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що згідно договору дарування №132 від 18.09.2006 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11861145 від 18.09.2006 року ОСОБА_7, батько позивача, подарував ОСОБА_2 належну йому Ѕ частку у спірному об»єкті нерухомості, що належав йому на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Генічеською державною нотаріальною конторою 22.03.1960 року за р.№.552 та акту про прийняття об»єкту до експлуатації, виданого Генічеською міською радою 24.01.1967 року (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 помер,що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.9).

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини, станом на 18.09.2006 року позивач набула у власність 5/6 частин спірного будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначала, що крім неї спадкоємцем першої черги після смерті матері був брат ОСОБА_5, відповідач у справі, який спадщину після смерті матері не приймав, а їх рідний брат ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер раніше батьків ІНФОРМАЦІЯ_6.

З долучених до апеляційної скарги доказів, зокрема копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6, виданого 22.01.1983 року вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, є рідним синомОСОБА_8.

У свою чергу згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7, виданого 13.02.1953 року встановлено, що батько апелянта ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Згідно наданої Державним нотаріальним архівом Херсонської області копії запису з Книги обліку та реєстрації спадкових справ вбачається, що 31.08.2000 року ОСОБА_4 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідно до ст.ст.524, 525, 529, 548, 549 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, які діяли на час відкриття та прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 і підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, у тому числі і відповідно до положень ч.5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України 2004 року, апелянт у справі ОСОБА_4, діючи за правом представлення, як внук спадкодавця та син померлого до відкриття спадщини ОСОБА_5 і у зв»язку із цим згідно положень ч.2 ст.529 ЦК УРСР спадкоємець першої черги за законом, протягом шестимісячного строку подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, що й знайшло своє відображення у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому позивачу.

Приймаючи до уваги, що норми спадкового права як ЦК УРСР 1963 року, так і ЦК України 2004 року не визначають строків для отримання свідоцтва про право на спадщину, юридично значимою дією, що породжує відповідні спадкові права є лише прийняття спадщини протягом визначеного законом шестимісячного строку, що апелянтом у передбаченому порядку було вчинено, суд першої інстанції дійшов безпідставного та необгрунтованого висновку щодо неприйняття 1/6 частки у спірному спадковому майні іншими спадкоємцями та наявність визначених законом підстав для визнання права власності на цю частку за позивачем.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України при ухваленні судом апеляційної інстанції судового рішення підлягає зміні розподіл понесених і документально підтверджених судових витрат, у зв'язку із чим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 960 грн., понесені апелянтом у зв'язку із подачею апеляційної скарги.

Керуючи ст.ст.374,376 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Целуйко Євгенії Валеріївни, діючої від імені ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року скасувати та постановити нове.

В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності у порядку спадкування - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати за сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 960 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Дата складання повного тексту постанови - 11 березня 2019 року.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

Н.В.Орловська