ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року

м.Суми

Справа №591/6264/17

Номер провадження 22-ц/816/2295/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенко В. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2019 року в складі судді Грищенко О.В., постановлену у м. Суми, повне судове рішення складено - 21 лютого 2019 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21.02.2019 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи Моней24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ «Кредитні ініціативи Моней24» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача в судове засідання, оскільки 21.02.2019 року представником позивача до початку судового засідання було повідомлено в телефонному режимі про відкладення розгляду справи та направлено на електронну адресу суду відповідне клопотання, яке, через збій в роботі мережі «інтернет», було доставлено лише 16 год. 10 хв. Крім того, в попередньому судовому засідання - 05.02.2019 року представник позивача був присутнім, а провадження у справі відкрито 09.11.2017 року, проте розгляд справи по суті розпочато лише 05.02.2019 року.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною відповідача не направлено.

Представник позивача у заяві до суду скаргу підтримав та просив розглянути без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але про час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомлений, повторно не з'явився в судове засідання, а також без поважних причин не подав витребувані судом докази необхідні для вирішення спору.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2017 року ТОВ «Кредитні рішення Моней24» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути з останньої на свою користь заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.12.2017 року (а.с. 47).

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався на: 15.02.2018 року, 26.04.2018 року (за клопотанням відповідача), 13.06.2018 року (за клопотанням відповідача), 27.08.2018 року (за клопотанням представника відповідача), 25.10.2018 року, 11.12.2018 року, 05.02.2019 року (у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному) (а.с. 54-55, 70, 82-83, 86, 101, 115).

В судовому засідання, що відбулось 05.02.2019 року, були присутні представники позивача та відповідача. Було зобов'язано представника надати детальний розрахунок сплачених сум відповідачем, із зазначенням дат призначення платежу. Розгляд справи відкладено на 21.02.2019 року о 16 год. 00 хв. (а.с. 128-129).

21.02.2019 року в судове засідання учасники справи не з'явилися (а.с. 132).

Також в матеріалах справи наявна заява представника ТОВ «Кредитні рішення Моней24», яка надійшла на електронну адресу суду 21.02.2019 року о 16 год. 10 хв., у якій представник позивача просив відкласти розгляд справи та надати додатковий час для підготовки витребуваних судом документів, у зв'язку з неможливістю виконання в зазначений строк (а.с. 137).

Відповідно до пунктів 3, 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи; позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

За змістом цих вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин, а також за умови, що він був належним чином повідомлений, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи. Також, таким правом наділений суд, у разі якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Таким чином, висновок місцевого суду про залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача в судове засідання не ґрунтуються на вимогах процесуального права та фактичних обставинах справи, оскільки в судовому засідання 05.02.2019 року, що передувало дню постановлення оскаржуваного судового рішення, представник позивача був присутнім.

Що стосується залишення позову без розгляду з підстав ненадання стороною позивача витребуваних судом доказів, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім цього, колегія судів звертає увагу на те, що висновок суду про залишення позову без розгляду з підстав не надання витребуваних судом доказів є передчасним, оскільки з боку сторони відповідача ніяких доказів про сплату нею грошових коштів, які не були невраховані товариством у представленому розрахунку заборгованості за кредитом суду надано не було, як передбачено ч. 3 ст. 12 ЦПК України, а у своїх запереченнях на позов частково визнала вимоги. Крім того, позивачем було направлено на електронну адресу суду заяву про неможливість подання таких доказів у встановлений судом строк.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд визнає, що підстави для ухвалення оскаржуваного судового рішення з підстав, передбачених пунктами 3, 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, на час постановлення оскарженої ухвали, не було.

Ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі вимог п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України.

Враховуючи, що апеляційна скарга ТОВ «Кредитні рішення Моней24» підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2019 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко