У Х В А Л А

01 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 807/295/18 (К/9901/66295/18)

Провадження № 11-184апп19

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача СаприкіноїІ. В.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі за її позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області повернути грошову заставу у розмірі 42 тис. 630 грн (35 розмірів мінімальної заробітної плати), сплачену нею 12 лютого 2015 року на виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2015 року про обрання запобіжного заходу її чоловіку - ОСОБА_4

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Суди зазначили, що заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами кримінального судочинства.

22 листопада 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі позивачка посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, що вказаний позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Оскільки ОСОБА_3 оскаржує ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року саме з підстави порушення судами правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.

Разом з тим скаржниця просить провести розгляд справи за участю її представника.

З матеріалів справи убачається, що предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року, про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тобто, Велика Палата Верховного Суду в межах поданої касаційної скарги лише перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи не підлягають з'ясуванню та оцінюванню.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Екбатані проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги ст. 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.

Ця правова позиція узгоджується з вимогами п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України, щодо розгляду справи в розумний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з матеріалами справи суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи та за їх участю, тобто відбувся публічний розгляд.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права, дійшла висновку про можливість здійснення розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року в порядку письмового провадження.

За приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.

Керуючись ст. 340, 344-346 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Прийняти до розгляду справу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі за її позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Призначити справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 03 липня 2019 рокув приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

Направити учасникам справи копії цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді:

Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна   Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

В. І. Данішевська    Л. І. Рогач

О. С. Золотніков О. М. Ситнік

О. Р. Кібенко   О. С. Ткачук

В. С. Князєв     В. Ю. Уркевич

О. Г. Яновська