ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/222/19 Номер провадження 22-ц/814/1121/19Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

при секретарі: Ряднині І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м.Полтаив від 04 лютого 2019 року

у справі за заявою ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернулася в суд з заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2, посилаючись на те, що вона потерпає від психологічного та фізичного домашнього насильства з боку чоловіка ОСОБА_2 Це погрози різного характеру, у тому числі погрози застосування фізичного насильства, залякування, приниження і образи нецензурними словами. Чоловік постійно вчиняє сварки, для чого використовує будь-які незначні приводи, особливо коли перебуває в стані алкогольного сп'яніння, у тому числі і в нічний час. Це все супроводжується пошкодженням домашніх речей, меблів, іншого облаштування квартири. У більшості випадків все відбувається в присутності дитини, чим завдається шкода її психічному здоров'ю. Останньою краплею стало те, що чоловік застосував до заявниці фізичне насилля, про що було повідомлено до Відділення поліції №2 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області. Незважаючи на прохання, чисельні розмови, на подану до відділу поліції заяву, чоловік своєї поведінки не змінює, через що спільне проживання з ним в одній квартирі є нестерпним. За час дії обмежувального припису хоче розлучитися з чоловіком. Вважає, що на даний час існує реальна загроза продовження домашнього насильства з боку чоловіка, тобто існують обґрунтовані ризики настання більш тяжких наслідків для її психічного і фізичного здоров'я

У заяві ОСОБА_3 просить видати обмежувальний припис про заборону кривднику - ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1, з постраждалою особою - ОСОБА_3 строком на 6 (шість) місяців.

Рішенням Ленінського районного суду м.Полтаив від 04 лютого 2019 року заяву ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису задоволено частково.

Видано обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_2, яким заборонено ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_3, строком до 2 (двох) місяців.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що слухання справи у суді першої інстанції відбувалося без його участі, внаслідок чого він був позбавлений можливості надати свої заперечення проти заяви.

Вважає доводи заяви ОСОБА_3 суперечливими та неправдивими, не обгрунтованими належними доказами, зокрема, щодо походження та часу заподіяння їй фізичних ушкоджень, з приводу яких вона зверталася до органів поліції та медичного закладу.

Також вказував, що з дружиною не сварився, фізичної сили до неї не застосовував, алкоголь не вживає, оскільки працює водієм.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Колегією суддів встановлено, що справа розглянута судом першої інстанції у відсутність заінтересованої особи ОСОБА_2 У доводах апеляційної скарги скаржник посилається на те, що він був повідомлений про розгляд даної справи телефонограмою, проте звертав увагу суду на неможливість своєї явки та просив відкласти розгляд.

Однак, суд першої інстанції, не встановивши зазначених обставин та не вивчивши доводи ОСОБА_2 про відкладення судового засідання, провів розгляд справи за відсутності заінтересованої особи, чим порушив право ОСОБА_2 на на справедливий суд.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Cудом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 28.10.2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.10.2017 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовуючи вимоги про встановлення обмежувального припису щодо чоловіка ОСОБА_2, заявник вказувала про те, що тривалий час, починаючи з часу, коли вона завагітніла, чоловік регулярно застосовує до неї психологічне та фізичне насильство, внаслідок якого неодноразово заподіював тілесні ушкодження. Поведінка ОСОБА_2 стає дедалі більш агресивною, від його дій потерпає також і їх малолітній син. Приводом для звернення до суду стало те, що 27.01.2019 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, завдав тілесні ушкодження ОСОБА_3, вона з малолітнім сином вимушена була залишити квартиру, від сусідів викликала патрульну поліцію, а на наступний день звернулась з заявою до ВП № 2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області.

На підтвердження факту заподіяння тілесних ушкоджень заявницею надано суду фотокартку зі слідами тілесних ушкоджень на руках, а також довідку травмпункту 1-ої Міської клінічної лікарні м. Полтави № 1608 від 29.01.2019 року, видану ОСОБА_3 в тому, що вона звернулася 29.01.2019 року о 13 год. 35 хв., в результаті огляду виявлено множинні підшкірні гематоми обох верхніх кінцівок та грудної клітини зліва.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальним приписом можуть бути визначені один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, передбачених в ч. 2 ст.26 ЗаконуУкраїни "Прозапобігання тапротидію домашньомунасильству", зокрема, заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою.

Відповідно до положень ч. 4 вказаного Закону обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців.

З огляду на наведене та з урахуванням наданих заявницею доказів, з метою забезпечення дієвого та ефективного захисту інтересів ОСОБА_3 та малолітньої дитини, колегія суддів приходить до висновку щодо доцільності застосування заборони до ОСОБА_2 у вигляді його перебування в місці спільного проживання з ОСОБА_3 строком на два місяці.

Враховуючи, що при апеляційному розгляді справи суд розглянув справу з дотриманням процесуальних прав відповідача, відповідно до ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про стягнення з відповідача шкоди, завданої залиттям квартири в межах заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Полтаив від 04 лютого 2019 року- скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Заяву ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2, - задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Верхня Дуванка Сватівського району Луганської області, іденттифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, яким заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, строком до двох місяців.

Про прийняте рішення про видачу обмежувального припису стосовно кривдника ОСОБА_2 повідомити Відділення поліції № 2 Полтавського ВП ГУ НП України в Полтавській області для взяття на профілактичний облік та виконавчий комітет Подільської районної у м. Полтаві ради.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов