Справа №2- 186/10

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

11 лютого  2010р.                 Вільногірський міський суд Дніпропетровської обл.

у складі:

головуючого                                               судді Болоніної М.Б.

при секретарі                                                       Шараповій О.О.

за участю  позивача                                             ОСОБА_1

                   представника 3 особи                       ОСОБА_2,

                   прокурора                                          Селецького А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа – виконавчий комітет Вільногірської міської ради як орган опіки та піклування)  про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

 До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_4 Нікіти, 23.12.2003р.н., в якому зазначає  наступне.

Позивач є бабусею малолітнього ОСОБА_4 Нікіти, батьки дитини – відповідачі по справі –  засуджені і відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. До позбавлення волі відповідачі вели антисоціальний спосіб життя, утриманням та вихованням сина не займались, не працювали та не мали бажання працювати, притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності. Малолітній ОСОБА_5 на теперішній час мешкає з позивачем та її чоловіком, які виховують та утримують його, батьки дитини ніякої матеріальної допомоги на дитину не надають. Позивач та її чоловік працюють, мають можливість створити належні умови для виховання онука.

 Позивач просить позбавити відповідачів батьківських прав щодо їх малолітнього сина, призначити її опікуном дитини, стягнути з відповідачів аліменти на утримання дитини  у розмірі ? частки доходу з кожного.

Відповідачі до суду не з’явились, про дату розгляду справи повідомлені належним чином (ар.с.22,24,40,41), тому з урахуванням вимог ст. 224 ЦПК України та  думки учасників процесу суд визнав за можливе ухвалення заочного рішення по справі.

В судовому засіданні позивач повністю підтримала позов, суду пояснила, що відповідачі у зареєстрованому шлюбі не перебувають, після народження дитини проживали у її квартирі, оскільки за місцем мешкання відповідача ОСОБА_3 санітарні та побутові умови жилого приміщення не дозволяли утримувати дитину. ОСОБА_3 часто була відсутня вдома по декілька діб, спілкувалась з особами, які вживають наркотичні засоби, не бажала працювати. Коли дитині виповнився 1 рік, відповідачі стали проживати окремо від позивача, належного догляду за дитиною не здійснювали, залишали сина одного вдома, не годували, від недостатнього харчування дитина страждала на ряд захворювань. В подальшому відповідачі за скоєння злочинів були засуджені до позбавлення волі, позивач оформила опіку над онуком, разом зі своїм чоловіком здійснює догляд за  дитиною. Після звільнення з місць позбавлення волі відповідач ОСОБА_6 лише декілька раз відвідувала сина, матеріальної допомоги на його утримання не надає. Відповідач ОСОБА_4 до засудження свої батьківські обов’язки також не виконував, вживав наркотичні засоби.

 Представник третьої особи – органу  з питань опіки та піклування  - позов підтримав,   суду пояснив, що сім’я  відповідачів тривалий час знаходилась у полі зору служби у справах дітей, вживались профілактичні заходи, проводились бесіди з батьками, що позитивних результатів не дало. Опікун  ОСОБА_1 свої опікунські обов’язки щодо дитини виконує сумлінно.

Вислухавши пояснення учасників процесу,  показання свідків, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, з урахуванням думки прокурора, який приймав участь у розгляді справи, суд доходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених  позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позовні вимоги позивача знайшли своє повне підтвердження  під час судового розгляду справи.

У відповідності до ст. 150 СК України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття ними належної освіти, поважати дітей. Ст. 164 СК України передбачає, що батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню та утриманню дітей, жорстоко поводяться з дитиною, а також якщо вони є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Під час судового розгляду справи з пояснень учасників процесу, показань свідків та письмових матеріалів справи було встановлено, що відповідачі  належних умов для утримання свого малолітнього сина не створили, його вихованням  не займались, не проявляли до  дитини щонайменшої батьківської турботи,

Так, з показань  свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, сусідів позивача, виходить, що батьки дитини уваги сину не приділяли, його вихованням не займались, Нікіта весь час перебував під піклуванням позивача.

Свідок ОСОБА_9, сестра позивача, показала суду, що батьки дитини належним чином свої батьківські обов’язки не виконували, під час проживання з ними хлопчик був голодний, брудний, мав шкіряні захворювання, вживав ненормативну лексику, заїкався. Після звільнення з місць позбавлення волі відповідач ОСОБА_6 особливої уваги до дитини не проявляє, матеріально його не забезпечує, хоча працює.

 Письмовими матеріалами, що були зібрані по справі, встановлено наступне.

 Згідно свідоцтва про народження малолітнього ОСОБА_1 Нікіти (ар.с.8) його батьками є відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 У відповідності до довідок Центру зайнятості (ар.с.13,14),    Вільногірського МВ УМВС (ар.с.11,12) відповідачі на обліку як безробітні не перебувають, неодноразово притягались до кримінальної та адміністративної відповідальності, за вироками суду (ар.с.15.16-17) були засуджені за скоєння злочинів до покарання у вигляді позбавлення волі.

З характеристик вихованця КДНЗ №8  ОСОБА_4 Нікіти  та актів обстеження його житлових умов (ар.с.9,10, 34) встановлено,  що до дошкільного закладу дитину приводять його бабуся або дідусь, батьки життям дитини в дитсадку не цікавляться, після перебування у батьків хлопчик приходив до садка знервований, у збудженому стані, неохайний, голодний. Квартира за місцем проживання  відповідачів знаходиться у занедбаному стані,  необхідними предметами вжитку не забезпечена, потребує ремонту, не відповідає санітарним умовам для проживання дитини.

Рішеннями виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 17.09.2008р. №788 (ар.с.20)  та від 20.05.2009р. №236 (ар.с.27) визнано за доцільне позбавити ОСОБА_4 і ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх малолітнього сина, над малолітнім ОСОБА_5 встановлено опіку, опікуном призначено  позивача ОСОБА_1  

З матеріалів кримінальних справ відносно відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які було оглянуто під час судового засідання, встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений 31.10.2006р. за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, від покарання звільнений з випробуванням; 03.06.2008р. засуджений за ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України до 2,5 років позбавлення волі, від покарання звільнений з випробуванням; 31.03.2009р. засуджений за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі. ОСОБА_3 22.02.2008р. була засуджена за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнена від покарання з випробуванням; 03.06.2008р. засуджена за ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України до штрафу; 28.11.2008р. засуджена зо ч.2 ст.185 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі.

     За таких обставин  суд вважає доведеним факт того, що відповідачі  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню та утриманню свого малолітнього сина, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав. Заперечень проти позову відповідачі не надали.  

З урахуванням того, що малолітній ОСОБА_5 проживає разом з  позивачем,  яка сумлінно піклується про нього і висловила бажання продовжувати свої  обов’язки,  суд вважає за доцільне  залишити позивача  опікуном і стягнути з відповідачів на її користь аліменти на утримання дитини. Обставин, які б перешкоджали стягненню аліментів з відповідачів, судом не встановлено.

       З урахуванням вимог ст.191 СК України аліменти підлягають стягненню з дня подачі позову до суду, тобто з 23.06.2009р.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню  судовий збір (держмито) та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Від відшкодування за рахунок відповідачів судових витрат, понесених при подачі позову, позивач відмовилась.

      Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 212, 213, 215, 367 ЦПК України, ст.ст.150, 164, 166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд  

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, 08.11.1984р.н., та ОСОБА_4, 01.11.1981р.н., батьківських прав відносно їх неповнолітнього сина – ОСОБА_4 Нікіти Олександровича, 23.12.2003р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження №03 від 15.01.2004р., вчинений відділом РАЦС Вільногірського міського управління юстиції).

Залишити опікуном неповнолітнього ОСОБА_4 Нікіти Олександровича його бабусю –  ОСОБА_1, 06.08.1962р.н., яка мешкає у АДРЕСА_1.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_3, 08.11.1984р.н., уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює на ТОВ «Вільногірське скло», мешкає  у АДРЕСА_2 (відомості про ідентифікаційний номер відсутні), на користь опікуна ОСОБА_1, 06.08.1962р.н., яка мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітнього  ОСОБА_1 Нікіти Олександровича, 23.12.2003р.н., до повноліття у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідно до віку дитини, починаючи з дня подачі позову, тобто з 23.06.2009р.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_4, 01.11.1981р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, який відбуває покарання у Білозерській виправній колонії Херсонської обл. №105, с.Дар’ївка Білозерського р-ну Херсонської обл., 75032 (відомості про ідентифікаційний номер відсутні), на користь опікуна ОСОБА_1, 06.08.1962р.н., яка мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітнього  ОСОБА_1 Нікіти Олександровича, 23.12.2003р.н., до повноліття у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідно до віку дитини, починаючи з дня подачі позову, тобто з 23.06.2009р.

 Стягнути з  ОСОБА_3  на користь держави судовий збір (державне мито) в сумі 25гр.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 60гр.

Стягнути з  ОСОБА_4  на користь держави судовий збір (державне мито) в сумі 25гр.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи   в сумі 60гр.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах сум платежу за місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку, встановленого на подачу апеляційної скарги.

Копію рішення направити відповідачам в порядку ст. 227 ЦПК України.

Копію рішення, яке набрало законної сили, направити відділу РАЦС Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області та  виконавчому комітету Вільногірської міської ради.

Суддя                     М.Б.БОЛОНІНА