справа № 2-а-27/2010 р.

П О С Т А Н О В А

і м е н е м   У к р а ї н и

10 лютого 2010 року         Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого             судді Савченка С.І.

    при секретарі             Балинській О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання провести перерахунок і виплату пенсії, -

     в с т а н о в и в :

Позивач в грудні 2009 р. звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Ірпінь та отримує пенсію по 2-й групі інвалідності. Вказував, що він як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, потерпілий 1 категорії відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Крім того, згідно ст.50 вказаного Закону він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком і згідно ст.39 цього Закону як пенсіонер, який мешкає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, має право на підвищення до пенсії у розмірі мінімальної заробітної плати. Однак відповідач виплачує йому пенсію значно менше передбаченого законом розміру. Вказував, що його заява про перерахунок  та виплату державної та додаткової пенсії, а також підвищення до пенсії залишена без задоволення.

Посилаючись на незаконність таких дій, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії та зобов»язати відповідача з 01.07.2008 р. провести перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, а також з 01.07.2008 р. перерахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі мінімального заробітку та проводити таку виплату надалі.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити.

Відповідач в судове засідання не з»явився, подав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у відсутність його представника.

Суд, заслухавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.                        

Даний спір за участю управління ПФ України у м.Ірпені як суб»єкта владних повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, поскільки управління ПФУ як суб”єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо призначення та виплати пенсій громадянам.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача – УПФУ щодо виплати надбавки до пенсії як дитині війни суд керується наступним.

    Судом встановлені слідуючі обставини  : позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - категорія 1, перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Ірпінь і отримує пенсію як інвалід 2 групи, призначену відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с.1).

                    -  2  -

Також судом встановлено, що відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та щомісячного підвищення до пенсії у розмірі мінімальної заробітної плати.

Однак у 2008-2009 роках основна та додаткова пенсії виплачувалися позивачу у меншому розмірі на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» (розділ ІІ, п.28), а після визнання неконституційними вказаних положень закону - згідно постанов КМУ № 530 від 28.05.2008 р. та № 654 від 16.07.2008 р. в фіксованій сумі (а.с.9).

Щомісячне підвищення до пенсії виплачувалися позивачу також не в розмірі мінімального заробітку, а в твердій сумі - 5,20 грн. згідно постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 р.

08.12.2009 р. позивач подав відповідачу заяву про перерахунок йому згідно закону як інваліду 2 групи ЧЕАС основної та додаткової пенсії, а також підвищення до пенсії, у задоволенні якої відповідач відмовив (а.с.8-9).

Вказані обставини визнаються сторонами (в тому числі відповідачем в поданих ним письмових запереченнях) і згідно ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають.    

Вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови йому у нарахуванні та виплаті пенсії поза межами строку позовної давності  не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду 28.12.2009 р., тобто пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права по виплатам до 28.12.2008 р., відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред»явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач в запереченнях, суд відмовляє в позові про нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни за цей період у зв»язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних причин його пропуску.

В имоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови йому у перерахунку основної та додаткової пенсій в межах строку позовної давності  підлягають до задоволення з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону станом до 01.01.2008 р.) , відповідно до ст.54 якого інвалід ЧАЕС 2 групи має право на отримання державої пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком,

Відповідно до ст.50 вказаного Закону  особам, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, призначається у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.39 вказаного Закону  пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Законом України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік” (п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») було внесено зміни до статей 39,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо врегулювання питань виплати потерпілим пенсій.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р.  визнано неконституційними положення п28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” , поскільки такі зміни звужують обсяг прав на соціальний захист дітей війни. Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” , визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

                    -  4  -

З наведеного слідує, що починаючи із 22.05.2008 р. і на даний час  діють статті 39,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону станом до 01.01.2008 р.   і позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та щомісячного підвищення до пенсії у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та  у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб”єкта владних повноважень та зобов”язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб”єктів у сфері публічно-правових відносин.

Поскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у перерахунку та виплаті державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, то суд визнає такі дії протиправними та зобов”язує відповідача провести перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсій згідно вимог в межах річного строку позовної давності з моменту звернення до суду з 28.12.2008 р.

Також суд визнає протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку підвищення до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати та згідно вимог зобов”язує відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 28.12.2008 р.

Вимоги позивача про зобов»язання відповідача проводити нарахування і виплату основної і додаткової пенсій та підвищення на наступний час задоволенню не підлягають, як такі, що не грунтуються на законі.

Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях,  про необхідність застосування до спірних відносин постанов КМУ № 530 від 28.05.2008 р., № 654 від 16.07.2008 р., № 836 від 26.07.1996 р., необгрунтовані, поскільки зазначеними постановами встановлено розміри державної та додаткової пенсій, а також підвищення - в твердій грошовій сумі, що суперечить статтям 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено розміри державної та додаткової пенсій в як величини кратні мінімальної пенсії за віком, а розмір підвищення до пенсії – у співвідношенні до мінімального заробітку.

В даному випадку мають враховуватися засади пріорітетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст.92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п.60).

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому неможливо застосовувати його для розрахунку державної і додаткової пенсій. На думку суду за відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 39, 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 99, 100, 158-163, 167 КАС України суд,-  

     п о с т а н о в и в :

Позов задоволити частково.

                        -  4  -

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Ірпені Київської області щодо відмови у перарахунку та виплаті ОСОБА_1 державної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду 2 групи.

    Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1:

- пенсію відповідно до ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком з 28.12.2008 р. з урахуванням вже проведених виплат ;

- додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст.50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 75 % мінімальної пенсії з 28.12.2008 р. з урахуванням вже проведених виплат.

- підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі мінімальної заробітної плати за період з 28.12.2008 р. з урахуванням вже проведених виплат.

В решті позову відмовити.

Постанова в повному обсязі буде виготовлена не пізніше 15.02.2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                           С.І.Савченко