справа № 2а – 2439/09
П О С ТА Н О ВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит про визнання незаконними дії управління з відмови в проведенні перерахунку та виплати доплати, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”
В С Т А Н О В И В
23 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області (далі УПФУ) про визнання незаконними дії управління з відмови в проведенні перерахунку та виплати доплати, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що він має статут «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 цього Закону, виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Законів України “Про Державний бюджет на 2006 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, “Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, «Про державний бюджет Украйни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині зупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить забов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну допомогу за 2006-2008 роки.
У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, просить розглянути справу за його відсутністю, позовни вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.9). Представник вiдповiдача у судове засiдання також не з’явився, просить розглядати справу без участі його представника.
На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких вiдповiдач посилається на те, що з вимогами ОСОБА_1 які викладені у позовній заяві не погоджується з наступних підстав:
- позивачем був пропущений строк для пред’явлення позовної заяви, який передбачений ст. 99 КАС України, а саме, виходячи з матеріалів позовної заяви позивач дізнався про порушення його прав 22.05.2008 року, а позовна заява подана 27.08.2009 року, також позивачем не представлено доказів поважної причини пропущення строку для подачі адміністративного позову, тому згідно ч.1 ст.100 КАС України є підстави відмовити у задоволені позовної заяви.
- у статтях 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України.
У абзаці першому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно з частиною третьою цієї статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачений порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики і встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не передбачалась виплата грошових коштів такій категорії громадян, як “Діти війни”.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” виплачувалось особам, які є інвалідами. Ці норми рішенням Конституційного суду України 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано не конституційними, але будь-яких змін до бюджету на рішення Конституційного суду Верховною радою України не приймалось. Оскільки фінансування такого виду видатків проводиться за рахунок коштів Державного бюджету, а на законодавчому рівні це питання не вирішено, то підстав для виплати зазначених сум пенсіонерам, які не є інвалідами немає;
Статтею 41 Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ці норми рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано не конституційними. Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,10 гривні, з 1 липня 2008 року - 48,20 та з 1 жовтня 2008 року - 49,80 гривні, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю. (а.с.9-10).
Дослiдивши матерiали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.
Згідно ст. 6 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, ратифікованої Законом України 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд при розгляді цього спору враховує наступне:
З матерiалiв справи вбачається, що дійсно ОСОБА_1, має правовий статус «дитина вiйни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 9139 (а.с.3).
Законом Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визначено основи соцiального захисту дiтей вiйни та гарантовано їх соцiальну захищеність шляхом надання пільг i державної соцiальної пiдтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної пiдтримки дiтей вiйни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соцiальна пiдтримка не може розцiнюватись як пенсiя або її складова частина, пенсiя або щомiсячне довiчне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замiсть пенсі, пiдвищуються на 30 вiдсоткiв мiнiмально пенсiї за вiком. Тобто, йдеться мова про рiзнi види правовiдносин в системi соцiального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Дiю статті 6 зупинено на 2006 рiк згiдно iз Законом України вiд 20 грудня 2005 року № 3235-IУ «Про державний бюджет України на 2006 рiк». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 роцi.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рiк» дiя статтi 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» зупинена.
Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статтi 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рiк», якими була зупинена дiя статтi 6 Закону Украни «Про соцiальний захист дiтей вiйни», визнанi такими, що не вiдповiдають Конституцi.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України» вiд 28 грудня 2007 року внесено змiни до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни», зокрема статтею 6 вказаного Закону пiсля внесения змiн передбачалось, що дiтям вiйни до пенсiї або щомiсячного довiчного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замiсть пенсiї, виплачусться пiдвищення у розмiрi надбавки, встановленої для учасників вiйни.
Рiшенням Конституцiйного Суду України № 10-рп/2008 вiд 22 травня 2008 року положення пункту 28 роздiлу II «Внесення змiн до деяких законоданчих актiв України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законоданчих актiв України» вiд 28 грудня 2007 року щодо внесення змiн до Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» визнанi такими, що не вiдповiдають Конституцiї України.
Тобто, за перiод з 09 липня до 31 грудня 2007 року, та з 22 травня до 31 грудня 2008 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни».
Але згiдно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адмiнiстративного суду за захистом прав, свобод та iнтересiв особи встановлено рiчний строк, який, якщо не встановлено iнше, обчислюсться з дня, коли особа дiзналася або повинна була дiзнатися про порушення своїх прав, свобод чи iнтересiв.
Згiдно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адмiнiстративного суду с пiдставою для вiдмови у задоволеннi адмiнiстративного позову за умови, якщо на цьому наполягас одна iз сторiн.
У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 без поважних причин пропущений строк звернення до суду з вимогами про виплату пiдвищення до пенсiї як дитинi війни за період с 1 січня 2006 року по 22 вересня 2008 року, а вiдповiдач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважас за необхiдне вiдмовити позивачу у задоволенні вимогах про пiдвищення пенсiї як дитинi вiйни за перiод с 1 січня 2006 року по 22 вересня 2008 року, а з 23 вересня 2008 року вимоги ОСОБА_1, щодо зобов’язання УПФУ здiйснити перерахунок пiдвищення до пенсiї «дитини вiйни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню.
Таким чином, за цей заявлений перiод суд вважає за необхiдне зобов’язати вiдповiдача нарахувати та сплатити позивачу пiдвищення до пенсiї, як дитинi вiйни, до 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 23 вересня по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адмiнiстративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управлiння Пенсiйного фонду України в м. Антрацит Луганської областi здiйснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсі до 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсi за вiком як дитинi вiйни за період з 23 вересня до 31 грудня 2008 року, в iншiй частинi позовних вимог вiдмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького адміністративного апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя
постанова видрукувана в дорадчій кімнаті