Справа № 761/41902/18

Провадження № 2/761/2826/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві про визнання договору поруки припиненим,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», де просив суд визнати припиненою поруку, що виникла за договором поруки від 07.06.2006 року, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за виконавчим листом Подільського районного суду м.Києва від 20.11.2009 року у справі №2-2720/09 з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Надра» було стягнуто заборгованість за кредитом в розмірі - 30 971,45 доларів США, що еквівалентно - 238 480,17 грн. та судовий збір в сумі - 1700 грн. Вказані суми коштів було стягнуто у відповідності до умов кредитного договору від 07.06.2006 року, що укладався між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 та умов договору поруки, що начебто було укладено між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 07.06.2006 року в забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором. Як дізнався позивач зі змісту судового рішення Подільського районного суду м.Києва від 30.11.2009 року, то він є поручителем за оспорюваним договором поруки, але правовідносини за цим договором є припиненим у силу вимог ст..ст.598, ч.4 ст.559, 1050 ЦК України, оскільки за вимогою про дострокове стягнення боргу банком від 26.03.2008 року було змінено строк виконання основного зобов»язання за кредитом. Між тим, до суду із позовом банк звернувся 14.05.2009 року, а саме із пропущенням 6-ти місячного строку на його повернення. Вказане порушення прав позивача було триваючим, що виключає можливість застосування до вказаних позовних вимог строку позовної давності. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню з викладених у позові підстав.

В судовому засіданні представник позивача вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, але напраив до суду 06.12.2018 року відзив на позовну заяву, де вказав про існування судового рішення Подільського районного суду м.Києва від 30.11.2009 року, за яким з позивача як з поручителя було стягнуто заборгованість за кредитом. Позивачем не було доведено час отримання вимоги від банку про дострокове стягнення кредиту, а пропуск строку позовної давності для подання вказаного позову свідчить про додаткову підставу для відмови в позові в повному обсязі. Більше того, оспорюваний договір поруки було укладено до 07.06.2016 року, де п.5.3 передбачено строк його дії до належного виконання позичальником чи поручителем зобов»язань за кредитним договором. При цьому, останній платіж було внесено 16.09.2008 року, а позов пред»явлено 14.05.2009 року. Пред»явити вимогу до поручителя банк може протягом визначеного законодавства 3-х річного терміну, а не протягом 6-ти місяців як вказує позивач. Рішення суду, з яким стягнуто заборгованість за кредитним договором не виконано на даний час та перебуває на примусовому виконанні в органах ДВС.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час, дату і місце розгляду справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

Суд на підставі положень ст.223 ЦПК України ухвалив про подальший розгляд справи у відсутність сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 05.11.2018 року у вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження із призначенням справи до розгляду за участю сторін.

Дослідивши матеріали позовної заяви, врахувавши заперечення представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.06.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є відповідач, далі - Банк) та ОСОБА_4 (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір №657/П/55/2006-840, відповідно до якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі - 40 000,00 доларів США зі сплатою 11 % річних на споживчі цілі із строком користування до 07.06.2016 року (п.1.1, 1.2, 1.3.1, 1.4 Договору).

У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань по кредитному договору, 26.03.2008 року Банк підготував претензії Поручителю, в яких вимагав погасити перед Банком заборгованість за кредитом та процентами станом на 11.02.2008 року за кредитним Договором №657/П/55/2006-840 від 07.06.2006 року(а.с. 37).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, то 14.05.2009 року Банк подавав позов до Подільського районного суду м.Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 за вказаним кредитним договором.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 30.11.2009 року вказаний позов ПАТ КБ «Надра» задоволено повністю та стягнуто з солідарно ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь Банку заборгованість за Кредитним договором в розмірі - 30 971,45 доларів США та судові витрати(а.с.17-18).

Як вбачається з тексту рішення, позивач ОСОБА_3 був присутній під час розгляду справи та позов визнав частково.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №657/П/55/2006-840 від 07.06.2006 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 (далі - Поручитель) укладено 07.06.2006 року Договір поруки, за умовами якого, Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_4, взятих на себе зобов'язань, що витікають з вищевказаного Кредитного договору в тому числі з повернення кредиту до 07.06.2016 року (п.1.1. Договору).

Вказаний договір підписано сторонами, що свідчить про те, що вони погодились із його умовами, що також підтверджено п.5.1 його умов.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому, в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому, сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (п. 24 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Як на підставу для задоволення своїх вимог позивач посилається саме на ч.4 ст.559 ЦК України, зважаючи на подачу позову до суду про стягнення боргу (14.05.2009 року), а саме поза межами 6-ти місячного строк, який слід обчислювати з часу пред»явлення вимоги про дострокове повернення кредиту (26.03.2008 року).

Між тим, з аналізу змісту договору поруки, кредитного договору та вимог законодавства щодо застосування спірних правовідносин вбачається про відсутність підстав для застосування 6-ти місячного строку для пред»явлення позову у вказаному випадку, оскільки строк виконання основного зобов'язання за договором мав настати лише в червні 2016 року (п.1.1 договору поруки).

Також, обчислення позивачем строку для припинення поруки саме з часу пред»явлення претенції з березня 2008 року є помилковим, оскільки при існуванні за умовами погодженого у договорах кредиту та поруки строку для погашення кредиту в 2016 році банк вправі скористатись правом на дострокове повернення кредиту як шляхом пред»явлення вимоги про повернення кредиту, так і шляхом пред»явлення позову до суду.

Як вбачається зі змісту правової позиції Верховного суду України, яка висловлена ним в постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2056цс15, то порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Так приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу приписами ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не доведено обставин припинення поруки у відповідності до вимог ч.4 ст.559 ЦК України, а тому підстав для задовлення позову немає.

Також, судом враховано, що рішенням Подільського районного суду м.Києва від 30.11.2009 року, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя, а тому підстави для застосування положень частини 4 ст. 559 ЦК України відсутні, тому що порука не може бути припинена після ухвалення рішення суду у справі про стягнення, у тому числі, з поручителя кредитної заборгованості, під час вирішення якої суд обов'язково перевіряє строк дії поруки. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 6 липня 2016 року у справі № 6-1199-ц16.

Підстав для обґрунтування у цьому рішенні застосування строку позовної давності для подачі вказаного позову, про який було заявлено відповідачем у відзові та у заяві від 18.03.2019 року до суду суд не вбачає з огляду на наявність підстав для відмови в позові по суті вимог.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 5, 13, 81, 223, 258-259, 268, 272-273, 280-285, 354-353 ЦПК України, ст.ст. 526, 553, 554, 559, 628, 629 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві про визнання договору поруки від 07 червня 2006 року припиненим, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_3, (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456, м.Київ, вул.Січових Стрільців,15)

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов

Повний текст виготовлено 01.04.2019 року