справа № 2ц – 3109/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П. при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно
В С Т А Н О В И В:
Позивачкі на праві приватної власності належить житловий будинок № 100, позначений у плані під літерою «А-2» з верандами-а,а1, балконами-а2,а3, загальною площею 413,7 кв.м, житловою площею – 177,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: полупідвали – ПД,ПД1, сараї – Б,Г, сторожка – В, огорожі, споруди – 1-4, розташований на земельній ділянці площею 1500 кв.м по вул. Партизанська смт. Красний Кут Антрацитівського району Луганської області. Право приватної власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САА № 814506, виданим Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 28 грудня 2004 року на підставі розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області від 06 грудня 2004 року № 682. Право власності на нерухоме майно зареєстроване Антрацитівським бюро технічної інвентаризації 28 грудня 2004 року, реєстраційний номер 9383774, номер запису 1725 у книзі 11. Земельна ділянка для обслуговування вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами № 100 по вул. Партизанська смт. Красний Кут Антрацитівського району Луганської області, площею 1500 кв.м, виділена мені на підставі рішення 21 сессії Краснокутської селищної ради Антрацитівського району Луганської області п’ятого скликання від 26 лютого 2008 року № 21/18. На вказаній земельній ділянці на протязі 2004 – 2005 років ОСОБА_1 без належного дозволу побудувала господарські будівлі та споруди: сараї – Е,З та навіси – Д,Ж. Відповідно до довідок відділу містобудування та архітектури Антрацитівської районної державної адміністрації, сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Антрацитівського районного відділу, Антрацитівської санітарно-епідеміологічної станції всі самовільно зведені будівлі: сараї – Е,З та навіси – Д,Ж відповідають діючим державним санітарним, протипожежним і будівельним нормам. Тому позивачка просить в изнати за неї право власності на самочинно збудоване господарські будівлі та споруди по вул. Партизанська, 100 смт. Красний Кут Антрацитівського району Луганської області: сараї – Е,З та навіси – Д,Ж.
У судове засідання сторони не з’явилися, просять розглянути справу без їх присутствія, ОСОБА_1 позов підтримує, відповідач - виконком Краснокутської селищної ради - не заперечує проти їхнього задоволення, просить розглянути справу без їхнього представника (а.с.20-21).
Дослідивши матеріали справи, зокрема свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САА № 814506, яке видане Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 28 грудня 2004 року на підставі розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації Луганської області від 06 грудня 2004 року № 682 на ім’я ОСОБА_1 зареєстроване Антрацитівським бюро технічної інвентаризації 28 грудня 2004 року, реєстраційний номер 9383774, номер запису 1725 у книзі 11 (а.с.4-5), рішення 21 сессії Краснокутської селищної ради Антрацитівського району Луганської області п’ятого скликання від 26 лютого 2008 року № 21/18 про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.12), довідки відділу містобудування та архітектури Антрацитівської районної державної адміністрації, сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Антрацитівського районного відділу, Антрацитівської санітарно-епідеміологічної станції (а.с.13-15) суд вважає, що позов підлягає задоволенню, тому що сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджує його законність і обґрунтованість.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України «На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб».
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України: "Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Згідно приписів ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності,, тобто позов позивача по справі є позадоговірною вимогою власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв'язаних з позбавленням володіння. Даний позов спрямовано на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Підставою такого позову є обставини, що підтверджують право власності на майно та ст. 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права, як способу захисту цивільних прав та інтересів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Правила щодо набуття права власності на новостворене майно та перероблену річ встановлені статтями 331, 332 Цивільного кодексу України.
Відносини пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності та їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України „Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", що визначено ст. 1 цього Закону.
Відповідно до п.1 ст.4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних і юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.
Так, ч.І ст. 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України:" Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації".
Отже, визнання права власності на самочинно збудоване господарські будівлі та споруди по вул. Партизанська, 100 с. Красний Кут Антрацитівського району Луганської області: сараї – Е,З та навіси – Д,Ж за ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим і не порушує права інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 10, 60 ЦПК України, ст.15, ч.3 ст.376 ЦК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне збудоване господарські будівлі та споруди по вул. Партизанська, 100 с. Красний Кут Антрацитівського району Луганської області: сараї – Е,З та навіси – Д,Ж .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнати