П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/2987/18

Провадження № 12-24гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А.,

Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., ЛященкоН. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Київський радіозавод»,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Явір-КРЗ»,

позивач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство «Явір-КРЗ»,

відповідачі за зустрічним позовом: Публічне акціонерне товариство «Київський радіозавод», Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державне космічне агентство України,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/2987/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод»

(далі - ПАТ «Київський радіозавод») до Публічного акціонерного товариства «Явір-КРЗ» (далі - ПАТ «Явір-КРЗ») про усунення перешкод у користуванні майном, за зустрічним позовом ПАТ «Явір-КРЗ» до ПАТ «Київський радіозавод», Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного космічного агентства України про визнання недійсними наказу та свідоцтва про право власності за касаційною скаргою ПАТ «Київський радіозавод» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 грудня 2018 року (головуючий суддя Скрипка І. М., судді Тищенко А. І., Михальська Ю. Б.) й ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 червня 2018 року (суддя Літвінова М. Є.) та

УСТАНОВИЛА:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2018 року ПАТ «Київський радіозавод» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ «Явір-КРЗ» про зобов'язання звільнити приміщення будівлі-складу за інвентарним № 020247, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (літера 106 (цифра)), від його майна та усунути перешкоди в порушенні права власності шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи закриття проходу/проїзду автомобільного транспорту/працівників до вказаної будівлі-складу.

2. Позов мотивовано тим, що відповідно до наказів Національного космічного агентства України від 07 серпня 2003 року № 170 та від 30 травня 2005 року № 137 Державне підприємство «Київський радіозавод» було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Київський радіозавод» (далі - ВАТ «Київський радіозавод») до статутного фонду якого було передано майно у власність за актом приймання-передавання нерухомого майна у власність у тому числі будівля-склад за інвентарним № 020247, внесена до акту від 08 серпня 2003 року під порядковим № 511.

3. ПАТ «Київський радіозавод» зазначає, що воно є власником спірного приміщення, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 11 травня 2006 року, виданим на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 травня 2011 року № 767-В.

4. Господарський суд міста Києва ухвалою від 11 квітня 2018 року відкрив провадження у справі № 910/2987/18, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

5. У травні 2018 року ПАТ «Явір-КРЗ» подало зустрічну позовну заяву до ПАТ «Київський радіозавод», Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного космічного агентства України про визнання недійсними:

- наказу Національного космічного агентства України № 137 від 30 травня

2005 року в частині передачі від Національного космічного агентства України до статутного фонду ВАТ «Київський радіозавод» згідно з актом приймання-передавання об'єкта нерухомості від 08 серпня 2003 року, а саме будівлі-складу за інвентарним № 020247, що знаходиться у м. Києві на вул. Бориспільській, 9;

- свідоцтва про право власності на будівлю-склад площею 183,20 кв.м, яка розташована в м. Києві на вул. Бориспільській 9 (літера 106 (цифра)), виданого

11 травня 2006 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

6. Зустрічний позов обґрунтований тим, що за своєю природою спірне приміщення є рухомим майном (по суті це 5 боксів, подібних до гаражних), оскільки не має фундаменту та може вільно переміщуватися без шкоди для цього майна (без втрати його цільового призначення), обміри, закріплені у технічній документації, не відповідають обмірам приміщення, яке перебуває у володінні відповідача, правовий режим нерухомої речі цьому майну було надано лише з видачею вказаного свідоцтва, а тому Національне космічне агентство України не могло передати це майно як нерухоме за рік до видачі свідоцтва.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

7. Господарський суд міста Києва ухвалою від 01 червня 2018 року у цій справі зустрічну позовну заяву ПАТ «Явір-КРЗ» повернув заявнику без розгляду.

8. Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави та предмет позову за первісним та за зустрічним позовами різняться, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах і не взаємопов'язані, крім того, вимоги за зустрічним позовом фактично заявлені до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державного космічного агентства України, а не до позивача - ПАТ «Київський радіозавод».

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 грудня

2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Явір-КРЗ» задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 червня 2018 року про повернення зустрічної позовної заяви скасовано; матеріали справи та матеріали оскарження у справі

№ 910/2987/18 повернуто до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви ПАТ «Явір-КРЗ» до розгляду.

10. Мотивуючи рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що зустрічний позов ґрунтується на оспорюванні дійсності свідоцтва про право власності, а отже, можливе задоволення зустрічного позову і визнання недійсним свідоцтва про право власності ПАТ «Київський радіозавод» на спірне майно унеможливить задоволення первісного позову, тому ці позови є повністю взаємопов'язаними та їх доцільно розглядати разом.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

11. У січні 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Київський радіозавод» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 грудня 2018 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01 червня 2018 року в цій справі, в якій позивач просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

12. ПАТ «Київський радіозавод» у касаційній скарзі посилається на те, що позовні вимоги за зустрічним позовом заявлені виключно до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного космічного агентства України, та не містять вимог до позивача за первісним позовом - ПАТ «Київський радіозавод». Скаржник вважає, що первісний та зустрічний позов різняться предметами позову та стосуються різних правовідносин. На його думку, зустрічний позов може розглядатися тільки адміністративним судом у порядку адміністративного судочинства, оскільки позов пред'явлений до суб'єктів владних повноважень, підпадає під юрисдикцію адміністративного суду згідно з підпунктом 1 пункту 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути прийнятий до розгляду разом з первісним позовом.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

13. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 04 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою

ПАТ «Київський радіозавод», надав строк учасникам справи для подання відзиву на касаційну скаргу та передав цю справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що підставою оскарження судових рішень є порушення судами правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

14. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 лютого 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

15. Скаржник зазначає, що згідно із частинами четвертою та п'ятою статті 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, та не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Заявлені за зустрічним позовом вимоги, на думку скаржника, можуть розглядатися тільки адміністративним судом у порядку адміністративного судочинства, так як пред'явлені до суб'єктів владних повноважень, отже, не можуть бути прийняті до розгляду разом з первинним позовом.

16. Крім того, ПАТ «Київський радіозавод» зазначає, що апеляційний суд не взяв до уваги та не надав правової оцінки тій обставині, що згідно із частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України підставою для об'єднання первісного та зустрічного позовів можуть бути подані докази, однак представник ПАТ «Явір-КРЗ» при поданні зустрічного позову не надав жодних доказів щодо права володіння, користування або розпорядження спірним об'єктом нерухомості. Звідси й підстави для об'єднання первісного і зустрічного позовів також відсутні.

Позиція відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ПАТ «Явір-КРЗ»

17. ПАТ «Явір-КРЗ»у своєму відзиві на касаційну скаргу зазначає, що зустрічний позов стосується оспорювання права власності ПАТ «Київський радіозавод» на спірне майно. Задоволення зустрічного позову і визнання недійсним свідоцтва про право власності унеможливлює задоволення первісного позову, а тому ці два позови є повністю взаємопов'язаними і їх доцільно розглядати разом. Крім того, ПАТ «Явір-КРЗ» указує, що суд апеляційної інстанції не порушив вимог законодавства ні щодо предметної, ні щодо суб'єктної юрисдикції при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову.

18. Інші учасники справи своєї позиції у справі не висловили.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

19. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися зустрічний позов у цій справі, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

20. Позовними вимогами у цій справі є визнання недійсним наказу Національного космічного агентства України № 137 від 30 травня 2005 року в частині передачі від Національного космічного агентства України до статутного фонду ВАТ «Київський радіозавод» спірного майна згідно з актом приймання-передавання об'єкта нерухомості від 08 серпня 2003 року та визнання недійсним свідоцтва про право власності на це майно, виданого 11 травня 2006 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

21. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви ПАТ «Явір-КРЗ» та передаючи справу до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що можливе задоволення зустрічного позову і визнання недійсним свідоцтва про право власності ПАТ «Київський радіозавод» на спірне майно унеможливлює задоволення первісного позову, а тому ці позови є повністю взаємопов'язаними та їх доцільно розглядати разом.

22. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про розгляд зустрічного позовуПАТ «Явір-КРЗ» в порядку господарського судочинства з огляду на таке.

23. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

24. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

25. Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частина перша стаття 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

26. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

27. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства Українисуб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

28. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

29. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

30. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

31. Пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення

виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні

особи - підприємці.

32. Велика Палата Верховного Суду вважає, що характер спору у цій справі є приватноправовим з огляду на таке.

33. ПАТ «Явір-КРЗ» зазначає, що зустрічна позовна вимога про визнання недійсним наказу про передачу майна та свідоцтва про право власності стосується оспорювання права власності ПАТ «Київський радіозавод» на спірне майно.

34. Так, одним із доводів зустрічного позову ПАТ «Явір-КРЗ» було те, що станом на 2005 рік спірне приміщення вже перебувало у власності, а також фактичному володінні та користуванні ВАТ «Явір-КРЗ». Крім того, Національне космічне агентство України не мало права здійснювати передачу спірного приміщення відповідачу - ПАТ «Київський радіозавод» та визначати його як об'єкт нерухомості, оскільки доказів того, що це приміщення є нерухомим, у нього не було.

35. Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

36. Оскільки зустрічний позов ПАТ «Явір-КРЗ» стосується оспорювання права власності ПАТ «Київський радіозавод» на спірне майно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір є не публічно-правовим, а виник з приводу захисту цивільного права особи.

37. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір про визнання недійсним наказу про передачу майна та свідоцтва на право власності на майно має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав ПАТ «Київський радіозавод» на спірне майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється. Участь органів державної влади та органів місцевого самоврядування як співвідповідачів (якщо позивач вважає їх винними у порушенні своїх прав) у такому спорі не змінює його приватноправового характеру.

38. З огляду на те, що зустрічний позов пред'явлено ПАТ «Київський радіозавод» з метою захисту інтересів позивача у спірних правовідносинах, що виникли між юридичними особами, то за суб'єктним складом сторін такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.

39. ТакожВелика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими наведені в касаційній скарзі ПАТ «Київський радіозавод» доводи про відсутність підстав для об'єднання первісного та зустрічного позовів з огляду на таке.

40. Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

41. Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача пред'явити зустрічний позов. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зауважити, що, на відміну від статті 60 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), цей Кодекс у чинний редакції не містить приписів щодо права відповідача пред'явити зустрічний позов виключно до позивача у справі.

42. Натомість відповідно до статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

43. Звідси право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

44. Зважаючи на положення частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

45. Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

46. З огляду на предмет і підстави первісного та зустрічного позовів у цій справі ВеликаПалата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про їх взаємопов'язаність.

47. Так, суд апеляційної інстанції вказав, що первісний позов ґрунтується на наявності у позивача свідоцтва про право власності на спірне приміщення, яке, як зазначає відповідач, перебуває у його володінні і фактичному користуванні як об'єкт нерухомого майна. Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що зустрічний позов ґрунтується на оспорюванні дійсності вказаного свідоцтва про право власності.

48. Виходячи з викладеного можливе задоволення зустрічного позову і визнання недійсним свідоцтва про право власності ПАТ «Київський радіозавод» на спірне майно унеможливлює задоволення первісного позову, а тому ці позови (незважаючи на пред'явлення відповідачем зустрічного позову до осіб, які не є позивачами за первісним позовом у справі) є взаємопов'язаними та їх доцільно розглядати разом.

49. За таких обставин Північний апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення справи № 910/2987/18 до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви ПАТ «Явір-КРЗ», а тому це судове рішення є таким, що постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

51. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті

і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

52. Зважаючи на викладене касаційну скаргу ПАТ «Київський радіозавод» слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

53. За змістом частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

54. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги ПАТ «Київський радіозавод» без задоволення судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Висновок щодо застосування норм права

55. Спір про визнання недійсними наказу про передачу майна та свідоцтва на право власності на майно має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав на спірне майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється. Участь органів державної влади та органів місцевого самоврядування як співвідповідачів (якщо позивач вважає їх винними у порушенні своїх прав) у такому спорі не змінює його приватноправового характеру.

56. Господарський процесуальний кодекс України у чинній редакції (на відміну від статті 60 цього Кодексу в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) не містить приписів щодо права відповідача пред'явити зустрічний позов виключно до позивача у справі.

Керуючись статтями 300-302, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 грудня 2018 року у справі № 910/2987/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич

Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима І. В. Саприкіна

О. С. Золотніков О. М. Ситнік

В. С. Князєв О. Г. Яновська

Л. М. Лобойко