У Х В А Л А
іменем України
18 лютого 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,
при секретарі судового засідання Демчук О.С.
за участю ОСОБА_1, представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, представника Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - Кузнєцова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Рівненського міського суду від 8 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про визнання односторонньої зміни умов договору неправомірною,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 8 грудня 2009 року зазначений позов задоволено повністю: визнано неправомірною зміну відповідачем із 1 лютого 2009 року в односторонньому порядку процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором №ROHOGK00000024, що укладений 26.04.2006 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (далі – ЗАТ КБ «Приватбанк»).
Не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення, ЗАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, де покликався на порушення місцевим судом норм матеріального права.
На її обґрунтування вказував, що відповідно до положень ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 4 ст. 55, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п. 3.5 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року банку надано право змінювати процентну ставку, за винятком випадків, встановлених законом. Крім того, таке право передбачено і кредитним договором №ROHOGK00000024 від 26.04.2006 року.
Вважав, що ст. 1056 (1) ЦК України не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цією нормою права. Переконаний, що збільшення процентної ставки за кредитним договором проведено з урахуванням сукупності всіх обставин і є обґрунтованим. Зокрема, курс долара США до гривні змінився більше ніж на 10 % порівняно з курсом на момент укладення договору; змінились також облікова ставка Національного банку України, середньовиважена ставка по кредитах банків України та розмір відрахувань у страховий резервний фонд Національного банку України.
Просив за наслідками розгляду апеляційної скарги скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у позові.
У судовому засіданні представник ЗАТ КБ «Приватбанк», підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.
Справа №22-217-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Дужич С.П.
Категорія: 19. 27 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
ОСОБА_1 та її представник, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалися на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що 26 квітня 2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ROHOGK00000024, за умовами якого кредитодавець надав, а позичальник отримав 80 800 гривень для придбання житла та 14 544 гривень на сплату страхових платежів терміном до 23.04.2026 року, зобов’язавшись повернути кредит зі сплатою процентів за його користування у 1, 00 % на місяць на суму залишку заборгованості (а.с. 7-8).
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України – за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 2.3.1 цього договору передбачено право ЗАТ КБ «Приватбанк» збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме при зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення цього договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому кредитодавець надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки . Збільшення процентної ставки ЗАТ КБ «Приватбанк» у зазначеному порядку можливо в границях кількості пунктів, на які збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США за згодою позичальника .
З листа ЗАТ КБ «Приватбанк» від 31.12.2008 року №20.1.3.2\6-42265 видно, що починаючи з 1 лютого 2009 року кредитодавець змінив відсоткову ставку за кредитним договором, встановивши її у 22, 73 % на рік. Позивачу запропоновано у разі своєї незгоди в термін до 01.01.2009 року надати про це письмове повідомлення і погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі (а.с. 17).
У засіданні міського суду та в суді апеляційної інстанції представник відповідача чітко ствердив про відсутність належних доказів щодо вручення ОСОБА_1 вказаного листа. Аналогічне зазначила і ОСОБА_1.
Як правильно посилається в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, при односторонньому збільшенні процентної ставки ЗАТ КБ «Приватбанк» очевидно порушено вимоги п. 2.3.1 кредитного договору №ROHOGK00000024 від 26 квітня 2006 року, а тому позов ОСОБА_1 підлягав до задоволення.
Помимо того, редакція ст. 1056 (1) ЦК України щодо неможливості збільшення банком розміру процентів в односторонньому порядку і нікчемності умови договору про таке право банку набула чинності з 9 січня 2009 року , тоді як ЗАТ КБ «Приватбанк» мав намір збільшити проценту ставку за кредитним договором з 1 лютого 2009 року .
Таким чином, намір відповідача змінити процентну ставку суперечить наведеним нормам матеріального права.
Рішення суду ухвалено без істотних порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Оскільки при подачі апеляційної скарги ЗАТ КБ «Приватбанк» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачено за неналежними банківськими реквізитами, про що апелянта було повідомлено, тому вказаний вид судових витрат підлягає стягненню із нього до державного бюджету цим судовим рішенням.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 2009 року залишити без змін.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до державного бюджету м. Рівного (ЄДРПОУ: 22586331; банк одержувача: ГУДКУ в Рівненській області; МФО: 833017; рр 31219259700002; призначення платежу – код платежу 22050000,- ІТЗ для апеляційного суду Рівненської області).
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: