У Х В А Л А
іменем України
18 лютого 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді: Хилевича С.В.
суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,
при секретарі судового засідання Демчук О.С.
за участю представника Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К’Ю БІ І Україна» - Тимофіїва Ю.Л.; представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія «К’Ю БІ І Україна» на рішення Рівненського міського суду від 2 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхової компанії «К’Ю БІ І Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_4; про стягнення страхового відшкодування,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 2 грудня 2009 року зазначений позов задоволено повністю: стягнуто із Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К’Ю БІ І Україна» (далі – ЗАТ «К’Ю БІ І Україна») на користь ОСОБА_2 450 000 гривень 00 копійок страхового відшкодування і 120 гривень 00 копійок понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Цим рішенням стягнуто із відповідача в прибуток держави 1 700 гривень 00 копійок судового збору.
Не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення, ЗАТ «К’Ю БІ І Україна» подав апеляційну скаргу, де покликався на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд помилково визнав встановленими.
На її обґрунтування вказував, що місцевий суд не звернув уваги на ту обставину, що на момент дорожньо-транспортної пригоди за кермом застрахованого автомобіля «BMW M5», номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, замість позивача знаходилась інша особа. Також згідно із документальними даними, дослідженими в суді, роком випуску автомобіля є 2005, а не 2006 - як вказала ОСОБА_2, що очевидно впливає на розмір його декларованої, а також і дійсної ринкової вартості.
Вважав, що дійсна ринкова вартість автомобіля судом першої інстанції всупереч заявленим клопотанням про призначення відповідної судової автотоварознавчої експертизи визначена не була, як не встановив суд і розміру прямого збитку, а сума у 450 000 гривень є декларованою вартістю на момент його страхування. Суд не розмежував дійсну ринкову вартість автомобіля на час пошкодження і декларовану вартість.
Покликався на порушення міським судом вимог ч. 2 ст. 10 і ч. 2 ст. 59 ЦПК
Справа №22-228-10 Головуючий у суді 1 інстанції: Бердій М.А.
Категорія: 19. 25 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
України щодо змагальності сторін і належності засобів доказування.
Крім того, судом не вирішено відповідно до абзацу 3 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» питання про передачу автомобіля ОСОБА_2 після відшкодування збитків на користь відповідача.
Просив за наслідками розгляду апеляційної скарги скасувати оскаржуване рішення і направити справу на новий судовий розгляд.
У судовому засіданні представник ЗАТ «К’Ю БІ І Україна», підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.
Представник ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалася на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
ОСОБА_4, бувши повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення.
З матеріалів справи безспірно вбачається, що 23 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «К’Ю БІ І Україна» укладено договір страхування автомобіля «BMW M5», номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, сірого кольору, об’ємом двигуна у 4 999 см. куб., терміном дії по 23 вересня 2009 року, про що свідчать відповідні сертифікат №04724 та поліс №Р10430 (а.с. 8-15). Цим правочином визначено декларативну вартість цього транспортного засобу у 450 000 гривень.
6 травня 2009 року о 23 годині 00 хвилин позивач, керуючи вказаним автомобілем, під час руху по вулиці Драгоманова в м. Рівному допустила наїзд на бордюр, а в подальшому – на паркан і будинок №3, що розташований по цій вулиці.
Наведені факти зафіксовані у постанові Рівненського міського суду від 6 липня 2009 року про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 124 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу сумою у 340 гривень (а.с. 18).
Згідно із ч. 4 ст. 61 ЦПК України – вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілем керувала не ОСОБА_2, а інша особа, спростовуються зазначеною постановою місцевого суду, яка набрала законної сили. Так само спростовуються й покликання на рік випуску застрахованого автомобіля та відсутність його дійсної ринкової вартості.
Так, зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу видно рік випуску автомобіля – «2006», що є безперечним фактом (а.с. 59).
Встановлена рахунком-фактурою №748610 від 25 травня 2009 року (а.с. 19-33) вартість робіт з ремонту пошкодженого автомобіля у 762 264 гривні 65 копійок переконливо свідчить про те, що дійсна ринкова вартість автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди очевидно не могла бути меншою за декларовану вартість автомобіля та безсумнівно її перевищувала.
Пунктом 14. 5 сертифіката НОМЕР_3 передбачено, що в разі настання повного збитку (не менше 80 % від вартості автомобіля) страховик сплатить страхувальнику страхове відшкодування у сумі, рівній розміру дійсної ринкової вартості застрахованого автомобіля на момент страхового випадку, або з декларованої вартості, визначеної у договорі, виходячи з того, яка з цих сум менша.
За змістом п. 1 ч. 2 та абзацом першим ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, і витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а відшкодовуються збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Тому за таких обставин суд першої інстанції правильно виходив із необґрунтованості відмови у виплаті страхового відшкодування, а також із того, що декларована вартість є меншою за дійсну ринкову вартість.
Оскільки сума збитку перевищує декларовану вартість автомобіля, тому відповідно до вказаного п. 14. 5 сертифіката НОМЕР_3 страхове відшкодування у 450 000 гривень підлягає стягненню із відповідача на користь ОСОБА_2.
Щодо доводів апеляційної скарги про повернення позивачем автомобіля «BMW M5», номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, на користь ЗАТ «К’Ю БІ І Україна» після відшкодування ОСОБА_2 збитків, то вони задоволенню не підлягають, позаяк така вимога перед судом першої інстанції не ставилась.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К’Ю БІ І Україна» відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 2 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: