справа № 2-419/2007 рік

ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ         Іменем   України

03 березня 2007року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого                      судді Слива Ю. М.,

при секретарі                      Брайченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: ОСОБА_3, ВГІРФО Ірпінського МВС про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -

встановив  :

Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, 3-тя особа: ОСОБА_3, ВГІРФО Ірпінського МВС про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору дарування від 4 лютого 1989 року та на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1. Окрім неї та дочки у вказаному будинку заарестрований колишній власник квартири, відповідач по справі ОСОБА_2, який з 2005 року переїхав на місце постійного проживання у інше місце. Речі відповідача також відсутні у вказаній квартирі. Просить визнати, що відповідач втратив право на користування вказаним житлом.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Відповідач на розгляд справи не з"явився, але надав суду письмову заяву проте, що позов визнає та не заперечує проти винесення рішення на користь позивачки.

Представник третьої особи ВГІРФО Ірпінського МВВС та ОСОБА_3 на розгляд справи не з"явились, але до суду надали заяви з проханням слухати справу в їх відсутність, проти задоволення позову не заперечують.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судуового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши по справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 4 лютого 1989 року позивачці на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1. Окрім неї та дочки у вказаному будинку зареєстрований також  колишній власник квартири, відповідач по справі, ОСОБА_2, який з 2005 року переїхав на місце постіного проживання у інше місце, речей відповідач у вказаному будинку не зберігає. За даних обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, необхідно визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право користування спірним житлом на підставі ст. 405 ЦК України, оскільки він більше року не проживає в будинку, власником якого являється позивачка.

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачкою позовні вимоги.

На підставі ст. 405 ЦК України, ст. 72 ЖК України, ст.ст. 16, 17, 48 Закону України "Про власність", керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 17 грн.

Копію рішення направити відповідачу та третім особам, для відома.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної

сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.