Справа № 452/2629/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"25" березня 2019 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Галина В.П.,

секретар Задорожна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Комунальне підприємство Самбірської міської ради «Житлово-експлуатаційний комбінат», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

за участю позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_5.,

відповідачки ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків на суму 19434, 91 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що їй та її сину ОСОБА_3 належить по 1/3 частці у праві спільної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності квартира АДРЕСА_1. У квартирі №3 у цьому ж будинку, яка розміщена вище поверхом над квартирою позивача, проживала відповідач ОСОБА_2

06.07.2017 року ОСОБА_1 виявила мокру стелю та стіни у квартирі, зокрема в кухні, та зі стелі капала вода, у зв'язку із тим вона звернулась в у КП Житлово - експлуатаційний комбінат Самбірської міської ради з проханням оглянути комісією її квартиру, встановити факт затоплення, причини цього та винних осіб.

07.07 2017 року комісія КП «ЖЕК» вийшла на місце для огляду квартири АДРЕСА_1 на предмет затоплення квартири відповідачем та встановила, що стеля кухні, обшита вагонкою, пошкоджена і обвалюється внаслідок багаторазових затоплень мешканцями кв.№3 даного будинку. Працівниками КП СМР «ЖЕК», громадянка ОСОБА_2 була попереджена про необхідність проведення ремонту підлоги у своїй квартирі, яка провалюється внаслідок частих затоплень.

Позивач зазначає, що такі затоплення зі сторони відповідача мали місце по кілька разів на рік впродовж багатьох років, вона з даного приводу неодноразово зверталась в тоді ще діючий ЖЕК №1 та комісія неодноразово виходила на місце у її квартиру. Проте в суд за захистом вона не зверталась, оскільки бажала зберегти добросусідські відносини із відповідачкою та розраховувала з її сторони на розуміння та добровільне відшкодування шкоди.

22 липня 2017 року у її квартирі стався обвал стелі на кухні, в результаті якого було пошкоджено стіни, меблі, карнизи, світильники, електропроводку, газову колонку, двері тощо, крім того монолітний бетон разом із балками, лагами та дошками були пошкоджені та повністю обвалилися. Дані обставини були встановлені міжвідомчою комісією, про що складено Акт від 25.07.2017 року. Внаслідок обвалу були знищені кухонні меблі, весь кухонний посуд, а також продукти харчування.

Відтак, вважає, що внаслідок недбалих дій та бездіяльності відповідачки, які призводили до затоплення квартири, а також самовільного облаштування монолітної плити на дерев'яне перекриття, що спричинило обвал, позивачу було заподіяно збитків на суму: 19434,91 грн.

Одночасно зазначає, що внаслідок затоплення та обвалу стелі, крім фізичного болю, вона перенесла сильний психологічний стрес та моральні страждання і страх за своє життя та здоров'я. Відтак, просить стягнути і моральну шкоду, яку вона оцінює в 50 000 грн.

Під час розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5. у підтримання позовних вимог посилалася на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 під час розгляду справи по суті позов не визнали, 01.11.2018 року подали відзив на позовну заяву, в якому посилаються на те, що вищезгаданий будинок, в якому знаходяться квартири позивача та відповідача, дуже старий та потребує негайного капітального ремонту, в тому числі перекриття між поверхами, про що відповідач неодноразово зверталася до керівництва ЖЕК №1, а після його ліквідації до КП СМР «ЖЕК». Через відсутність реагування ОСОБА_2 зверталася письмово до Самбірської міської ради з приводу ремонту, звідки отримала відповідь про те, що Самбірська міська рада не може допомогти через бюрократичні фактори. Вважають, що твердження позивача про те, що 22.07.2017р. відбувся обвал стелі та перекриття між поверхами внаслідок багаторазових затоплень відповідачкою ОСОБА_2 є безпідставним, оскільки ніким не встановлено, що саме з квартири відповідача відбувалося затоплення, а також, що такі затоплення стали причиною пошкодження такого міжповерхового перекриття. Причиною псування перекриття могли бути також атмосферні явища, комахи, його старість та вікове зношення, тощо. Фактично висновок в цьому випадку мала б дати відповідна експертиза, а не працівники ЖЕК (за спеціальностями: інженер (в невідомій галузі), юрисконсульт, заступник начальника). Одночасно зазначають, що в даному випадку слід звернути увагу на саме поняття «міжповерхового перекриття»: до чого воно відноситься та кому воно належить і ким повинно перевірятись та обслуговуватися, що в даному випадку законодавець визначив поняття «міжповерхового перекриття» відніс його до несучих конструкцій будинку (втручання в які заборонено згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій), а не до обладнання квартири, як зазначає позивач чи Самбірська міська рада.

Треті особи: ОСОБА_3 та представник КП Самбірської міської ради «ЖЕК»-Писарів М.В. в останнє судове засідання не з'явились, в попередніх судових засіданнях дали пояснення щодо суті спору в підтримання позовних вимог ОСОБА_1

Третя особа ОСОБА_4, яка була належним чином повідомлена про судове засідання, не з'явилась без повідомлення причин і тому суд постановив ухвалу про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи із такого.

Статтями 2 та 4 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави і кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.06.2003 року НОМЕР_1 відомо, що квартира АДРЕСА_1 належить по 1/3 частці у праві спільної часткової власності ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (а.с.17).

Із свідоцтва про смерть видно, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 у віці 79 років (а.с.15).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 138198070 від 18.09.2018 року квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу Серії та номер 1008, виданого 30.08.2018 року приватним нотаріусом Самбірського районного округу Львівської області (а.с.70).

Згідно положень ст. 1166 ЦК України, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами даної норми необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Із акту від 13.07.2017 року, складеного та підписаного комісією в складі: інженера ОСОБА_10, юрисконсульта ОСОБА_11, заступника начальника ОСОБА_12, та припису від 10.07.2017 року, підписаного начальником КП СМР «ЖЕК» ОСОБА_13 відомо, що під час обстеження 07.07.2017 року в квартирі АДРЕСА_1 комісією було виявлено, що стеля в приміщенні кухні, обшита вагонкою, пошкоджена і обвалюється внаслідок багаторазових затоплень мешканцями квартири №3 даного будинку, працівниками КП СМР «ЖЕК» гр. ОСОБА_2 було дано усне попередження та зобов'язано провести ремонт підлоги в своїй приватизованій квартирі, яка провалюється внаслідок частих затоплень і спричиняє пошкодження стелі в кв. №2 (а.с.107,108).

Згідно акту міжвідомчої комісії виконавчого комітету Самбірської міської ради від 25.07.2017 року, комісією 24 липня 2017 року було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1, під час якого було встановлено, що в кімнаті площею близько 12 м 2 обвалена конструкція перекриття з дерев'яними балками по всій площині кімнаті. В результаті обвалу було пошкоджено стіни, меблі, карнизи, світильники, електропроводка, газова колонка. Обвалені елементи перекриття балки, лаги, чорнові дошки не придатні для повторного використання (а.с12).

Факт обвалу конструкції перекриття з дерев'яними балками, який стався 22.07.2017 року, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_14, допитаними в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що є сусідкою сторін у справі, проживає в даному будинку та неодноразово була свідком затоплень квартири АДРЕСА_1. В липні 2017 року бачила, що стеля в приміщенні кухні даної квартири, яка обшита вагонкою, пошкоджена і обвалюється, зі стелі капала вода, однак зазначила, що не володіє спеціальними знаннями для того, щоб визначити причину виникнення такого залиття.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що є сусідом сторін у справі, проживає в даному будинку та неодноразово був свідком залиття квартири АДРЕСА_1. В липні 2017 року також бачив, що стеля в приміщенні кухні даної квартири, яка обшита вагонкою, пошкоджена і обвалюється, зі стелі капала вода, при обстеженні комісією даної квартири за наслідками залиття був присутній, однак зазначив, що в квартиру АДРЕСА_4 не заходив.

Відтак, показання свідків підтверджують факт залиття квартири АДРЕСА_1, однак не можуть підтверджувати той факт, що залиття квартири сталось з вини відповідача ОСОБА_2

За правилами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів, а також інших випадків,передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи вимоги ст. 103 ЦПК України, для з'ясування обставин справи, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, жодною із сторін не було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, відтак суду неможливо було встановити, що саме стало причиною обвалу в квартирі АДРЕСА_1 22 липня 2017 року.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (тобто випадків відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача) (ч.1ст.1167ЦК України).

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті п. 5 цієї Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Статтею 264 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Отже, звертаючись до суду із зазначеним позовом, саме позивач має довести факт неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) та заподіяння шкоди, а також яких саме втрат немайнового характеру (моральну шкоду) вона зазнала, та яке саме їх матеріальне вираження. Недоведеність позивачем зазначених обставин у справі є підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку,що підставність позовних вимог не підтверджена в судовому засіданні. Позивачем не доведено факт спричинення їй матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири саме відповідачем, не здобуто таких доказів і в ході розгляду справи та не спростовано заперечень відповідача, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Комунальне підприємство Самбірської міської ради «Житлово-експлуатаційний комбінат», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя