ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"10" квітня 2019 р. Справа № 903/347/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Саврій В.А.

судді Грязнов В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18 (суддя Войціховський В.А.) повний текст складено 07.09.2018

за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств, м.Луцьк

до Фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича, с.Зміїнець, Волинська обл., Луцький р-н,

про зобов'язання звільнити торгівельне місце

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18 позов Волинської обласної спілки споживчих товариств до Фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича про зобов'язання звільнити торгівельне місце - задоволено.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Волинської області від 06.09.2018, Фізична особа-підприємець Волинець Олександр Петрович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№486/18 від 25.10.2018) в якій просить, скасувати рішення господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2018 року у справі №903/347/18 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18 залишено без руху. Зобов'язано скаржника протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2 643, 00 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі №903/347/18, у зв'язку із неусуненням недоліків, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича на рішення господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18 - повернуто скаржнику.

21 березня 2019 року на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду повторно надійшла від Фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича апеляційна скарга (вх.№717/19 від 21.03.2019) на рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18, в якій, з підстав висвітлених у ній, просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку для повторного подання апеляційної скарги скаржник посилається на те, що 11.03.2019 із Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 20.12.2018 про повернення апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику. При цьому зазначає, що з невідомих йому причин ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 про залишення апеляційної скарги без руху та ухвалу від 20.12.2018 про повернення апеляційної скарги скаржнику - не отримав. Зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.18 у справі №903/347/18 вважає поважними.

Частиною 2 статті 262 ГПК України визначено, що до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

03.04.2019 на електронну адресу апеляційного суду надійшло від Волинської обласної спілки споживчих товариств заперечення №105/1 від 03.04.2019 щодо поновлення строків на апеляційне оскарження, в якому, з підстав висвітлених у ньому позивач просить апеляційний суд відмовити в поновлені строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18.

Колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до ст.256 ГПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до п.4 ч.1 та ч.ч.3,4 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 119 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції 30 жовтня 2018 року на адресу Фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича, яка зазначена в апеляційній скарзі (вх.№486/18 від 25.10.2018) надіслано ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 про залишення апеляційної скарги без руху.

16 листопада 2018 року на адресу апеляційного суду повернулася ухвала суду від 29.10.2018, яка була надіслана на адресу скаржника, із позначкою "Укрпошти" "за закінченням встановленого строку зберігання".

19 листопада 2018 року апеляційним судом було повторно надіслано ухвалу суду від 29 жовтня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, вказана ухвала була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштовий адрес: 45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Слов'янська, будинок 26, який вказаний в апеляційній скарзі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

30.11.2018 до апеляційного суду повернулася ухвала суду від 29.10.2018, яка була надіслана повторно на адресу скаржника, із позначкою "Укрпошти" "за закінченням встановленого строку зберігання".

22.12.2018 року апеляційним судом надіслано скаржнику ухвалу від 20.12.2018 про повернення апеляційної скарги, вказана ухвала була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштовий адрес: 45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Слов'янська, будинок 26, який вказаний в апеляційній скарзі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 68, 78-86).

22.01.2019 до апеляційного суду повернулася ухвала суду від 20.12.2018, яка була надіслана на адресу скаржника, із позначкою "Укрпошти" "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 78-86).

Вказані ухвали суду апеляційної інстанції надсилалися рекомендованим листом з відміткою "судова повістка".

Згідно з ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Згідно ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень":

1. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

2. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень":

1. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

2. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

3. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень":

1. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

3. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин."

Звертаючись повторно 21 березня 2019 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.№717/19 від 21.03.2019) ФОП Волинець О. П. вказав, що з невідомих йому причин ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 про залишення апеляційної скарги без руху та ухвалу від 20.12.2018 про повернення апеляційної скарги скаржнику - не отримував, а про зазначені ухвали дізнався 11.03.2019 із Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому в апеляційній скарзі зазначив знову ту ж саму адресу: 45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Слов'янська, будинок 26, яка вказана в апеляційній скарзі (вх.№486/18 від 25.10.2018) та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і яка є офіційною адресою скаржника.

Колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не наведено об'єктивно непереборних обставин, які унеможливили отримання ним поштової кореспонденції за його місцем проживання: 45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Слов'янська, будинок 26, або/та ознайомлення з судовими рішеннями апеляційної інстанції, після подання апеляційної скарги, через мережу інтернет у Єдиному державному реєстрі судових рішень раніше, ніж 11.03.2019.

Сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням відповідачем, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі №910/9836/18).

Держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

У постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06 викладено правовий висновок, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, заявником не наведено жодних обставин, які б були для нього об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій, а також належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження. У даному випадку правових підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку подання апеляційної скарги не вбачається.

Згідно п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених процесуальним законодавством підстав для поновлення строків на оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18, які б виправдовували втручання у принцип правової визначеності.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 261 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18 - відмовити.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2018 у справі №903/347/18.

3. Повернути скаржнику матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї документами.

4. Справу №903/347/18 повернути до Господарського суду Волинської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Грязнов В.В.