Справа № 2-729/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 лютого 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У вересні 2009 року позивач звернувся в суд з позовом до КС «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство» про стягнення коштів.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до договору про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № КВ044-232-08-Д від 15 липня 2008 року, який був укладений між ним та КС «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство», остання прийняла на зберігання внесок в сумі 10000 гривень терміном на 12 місяців з 15 липня 2008 року по 15 липня 2009 року. Процентна ставка встановлена в розмірі 28 % річних.  

На його вимогу від 28 вересня 2009 року щодо повернення вкладу та відсотків відповідач не відреагував.

Станом на 30 вересня 2009 року відповідачем не повернуто грошовий вклад в сумі 10000 гривень та нараховані відсотки в сумі 1400 гривень.

26 жовтня 2009 року позивач направив до суду заяву (а.с. 15-17), в якій збільшив розмір позовних вимог. Зазначив, що 09 вересня 2008 року між ним та КС «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство» також було укладено договір № КВ044-323-08-Д про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, відповідно до якого відповідач прийняв на зберігання внесок в сумі 11000 гривень терміном на 12 місяців з 09 вересня 2008 року по 09 вересня 2009 року. Процентна ставка встановлена в розмірі 30 % річних. Просив стягнути з відповідача:

-   за договором № КВ044-232-08-Д від 15 липня 2008 року грошовий вклад в сумі 10000 гривень, нараховані відсотки в сумі 1400 гривень, 3 % річних у розмірі 195 гривень 83 копійок та інфляційні витрати в сумі 627 гривень;

-   за договором № КВ044-323-08-Д від 09 вересня 2008 року грошовий вклад в сумі 11000 гривень, нараховані відсотки в сумі 3300 гривень, 3 % річних у розмірі 179 гривень 82 копійок та інфляційні витрати в сумі 786 гривень 50 копійок;

-   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень та поштові витрати в сумі 09 гривень 36 копійок.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 36). Направив до суду письмові заперечення, в яких позов визнач частково. Зазначає, що позивачу було частково сплачено суму відсотків за його вкладами, тому Кредитна спілка визнає заборгованість за договором № КВ044-232-08-Д від 15 липня 2008 року в розмірі 10000 гривень грошового вкладу та 1388 гривень 49 копійок несплачених відсотків; а за договором № КВ044-323-08-Д від 09 вересня 2008 року – 11000 гривень грошового вкладу та 2866 гривень 03 копійок несплачених відсотків.

У частині вимог про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 06 квітня 2009 року порушено провадження в справі про банкрутство КС «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство». Вважає, що в такому випадку не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

У судовому засіданні позивач зменшив розмір своїх вимог в частині стягнення нарахованих відсотків, погодився на розрахунок та суму вказану відповідачем у запереченнях на позов. Інші вимоги підтримав в повному обсязі.

Суд за згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15 липня 2008 року між ОСОБА_1 та КС «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство» був укладений договір про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № КВ044-232-08-Д на суму 10000 гривень строком на 12 місяців з 15 липня 2008 року по 15 липня 2009 року зі сплатою 28 % річних, що підтверджується наданою суду його копією (а.с. 5).

09 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та КС «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство» був укладений договір про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № КВ044-323-08-Д на суму 11000 гривень строком на 12 місяців з 09 вересня 2008 року по 09 вересня 2009 року зі сплатою 30 % річних, що підтверджується наданою суду його копією (а.с. 18).

ОСОБА_1 28 вересня 2009 року звернувся до відповідача з заявами (а.с. 7, 20) про повернення сум вкладів та нарахованих відсотків за їх користування, проте відповіді не отримав.

Строк дії договорів закінчився, проте відповідач не повернув грошові вклади та нараховані відсотки, які станом на 30 вересня 2009 року складають:

-   за договором № КВ044-232-08-Д від 15 липня 2008 року грошовий вклад в сумі 10000 гривень, нараховані відсотки в сумі 1388 гривень 49 копійок,

-   за договором № КВ044-323-08-Д від 09 вересня 2008 року грошовий вклад в сумі 11000 гривень, нараховані відсотки в сумі 2866 гривень 03 копійки.

На день розгляду справи в суді відповідачем умови договорів банківського вкладу не виконуються, грошові вклади та відсотки позивачу не повернуті.

Статтею 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Встановлено, що договори банківського вкладу сторонами укладено в письмовій формі, зазначено строк їх дії та умови виконання.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Позивач звертався до відповідача з вимогою повернути вклад у зв’язку з закінченням терміну дії договору, проте ці вимоги відповідачем виконані не були.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виплата грошового вкладу та відсотків обумовлені договорами і підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не виконав умови договорів, що порушує права позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з ч. 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних підлягають задоволенню.

За договором за договором № КВ044-232-08-Д від 15 липня 2008 року інфляційні витрати складають 626 гривень 36 копійок (10000 + 1388,49) х 5,5 % = 626,36); 3 % річних складає 195 гривень 63 копійки (10000 + 1388,49) х 0,03 х 209 / 365 = 195,63).

За договором № КВ044-323-08-Д від 09 вересня 2008 року інфляційні витрати – 762 гривні 63 копійки (11000 + 2866,03) х 5,5 % = 762,63); 3 % річних – 174 гривні 37 копійок (11000 + 2866,03) х 0,03 х 153 / 365 = 174,37).

Посилання у письмових запереченнях відповідача на порушення провадження у справі про банкрутство КС «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство» як на підставу для відмови у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних витрат та 3 % річних не ґрунтуються на законі. Стягнення таких витрат не є фінансовою санкцією, а є одним з видів збитків, які виникли за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Вимога про стягнення поштових витрат у сумі 09 гривень 36 копійок не підлягає задоволенню, оскільки з наданої суду копії квитанції не вбачається, яка саме кореспонденція направлялась, тобто суду не надано належних доказів, що зазначені витрати були необхідні для відновлення порушеного права позивача, а тому вони не ґрунтуються на положеннях ст. 22 ЦК України.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позову стягненню з відповідача на користь позивача 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 270 гривень 13 копійок.

Керуючись статтями 526, 625, 651, 1058, 1059, 1060 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство» на користь ОСОБА_1 21000 гривень вкладу, відсотки в сумі 4254 гривні 52 копійки, інфляційні витрати в сумі 1388 гривень 99 копійок, 3 % річних в сумі 370 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство» на користь держави судовий збір у розмірі 270 гривень 13 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: