Справа № 2-718/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 лютого 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього боргу в сумі 68822 гривень 56 копійок з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, а також судових витрат у справі.

Свої вимоги мотивував тим, що 22 грудня 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір позики на суму 8575 доларів США із терміном повернення до 02 березня 2009 року. Він передав відповідачу кошти, а останній написав йому боргову розписку. Незважаючи на взяті на себе зобов’язання та повідомлення про необхідність повернення позики, відповідач борг не повертає, тому він змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

17 вересня 2009 року представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог. Зазначила, що між позивачем та відповідачем 02 серпня 2008 року було укладено ще й інший договір позики на суму 10000 доларів США на один рік під 120 % річних, які відповідач також не повернув.

Просить суд стягнути заборгованість за двома договорами позики, яка з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних станом на день подачі позову становить 159169 гривень 17 копійок.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 56).

Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що протягом 2008 року сторони уклали два договори позики, а саме:

-   02 серпня 2008 року на суму 10000 доларів США;

-   22 грудня 2008 року на суму 8575 доларів США.

На підтвердження своїх позовних вимог щодо укладення зазначених договорів позики, ОСОБА_1 надав суду розписки ОСОБА_2 (а.с. 7, 19).

Позивач звертався до відповідача з претензіями про повернення позики від 18 червня 2009 року та від 11 вересня 2009 року (а.с. 8, 21) про повернення суми боргу, проте відповідач борг не повернув.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних.

На підтвердження своїх доводів щодо розміру стягнення суми інфляції та 3 % річних, позивач у позовній заяві надав суду розрахунок (а.с. 18), який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

Станом на 08 лютого 2010 року офіційний курс НБУ є більшим ніж той, за яким позивач надав суду розрахунок боргу. Зазначене є правом позивача, тому суд вважає, що його вимоги ґрунтуються на законі.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 159169 гривень 17 копійок, яка складається з:

-   за договором позики від 02 серпня 2008 року – 10000 доларів США, що за курсом НБУ на 02 серпня 2009 року складає 76980 гривень; відсотки в сумі 12654 гривень 25 копійки;

-   за договором позики від 22 грудня 2008 року – 8575 доларів США, що за курсом НБУ на 02 березня 2009 року складає 66027 гривень 50 копійок, 3 % річних у розмірі 1101 гривні 66 копійок та інфляційні витрати у сумі 2405 гривень 76 копійок.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача підлягають витрати на сплату судового збору в розмірі 1591 гривні 69 копійок та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись статтями 526, 530, 625, 1046-1051 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 143007 гривень 50 копійок боргу, відсотки в розмірі 12654 гривні 25 копійок, 3 % річних в розмірі 1101 гривні 66 копійок, інфляційні витрати в розмірі 2405 гривень 76 копійок, судовий збір у розмірі 1591 гривні 69 копійок та 250 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: