ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/599/19

УХВАЛА

11 квітня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київській області про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови від 01.02.2019 ВП №52356048 про стягнення виконавчого збору у розмірі 169 798,28 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС) у редакції на час подання скарги, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання протиправною та скасування постанови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київській області від 01.02.2019 ВП №52356048 про стягнення виконавчого збору у розмірі 169 798,28 грн., що є вимогою майнового характеру.

З огляду на наведені правові норми, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у розглядуваному випадку становить 2 546,97 грн. (169 798,28 х 1% х 150%).

Втім, в порушення вказаних правових норм апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 2 546,97 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34312206081055; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було прийнято 20 лютого 2019 року. Водночас, апеляційна скарга відповідачем подана лише 26 березня 2019 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.

Відомості щодо отримання копії оскаржуваного рішення апелянтом в матеріалах справи відсутні.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги, в якому посилається на те, що копію оскаржуваного рішення ним отримано 06 березня 2019 року.

До апеляційної скарги скаржник додає копію супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року № 320/599/19, яким оскаржувана ухвала була йому надіслана, з відбитком штампу вхідної кореспонденції від 06 березня 2019 року № 4492.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вказаної дати отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником не надано.

Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

Згідно з частиною п'ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Разом з тим, відбиток штампу вхідної кореспонденції на вищезазначеному супровідному листі з урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України не може вважатися належним доказом підтвердження дати вручення оскаржуваного судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 16 січня 2018 року у справі № 814/924/17, від 20 квітня 2018 року у справі № 463/4728/17 та від 26 червня 2018 року у справі № 826/12082/17, від 24 січня 2019 року у справі № 809/4385/15

А тому апелянту необхідно надати оригінал супровідного листа та конверту, в якому надійшло судове рішення.

Крім того, безпідставними є доводи апелянта, що апеляційну скаргу ним було подано у межах встановленого тридцятиденного строку на оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, з огляду на наступне.

Так, як було зазначено вище, відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Тобто, визначені в указаній нормі процесуального закону строки є спеціальними щодо спірних правовідносин та встановлюють інший, не пов'язаний з датою отримання копії рішення, строк на апеляційне оскарження рішення суду, який обраховується з дати проголошення рішення та становить десять днів.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що відповідачем не було забезпечено подання апеляційної скарги й у межах десятиденного строку, з моменту отримання його повного тексту.

Також судом враховується, що у постанові від 04.10.2018 року у справі № 175/4816/17 (2-а/175/123/17) Верховний Суд підкреслив, що норми ст. 286 КАС України є спеціальними по відношенню до норм ст. 295 КАС України в цій категорії адміністративних справ. Крім того, наведені висновки узгоджуються з викладеною в ухвалі Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі №804/3750/18 позицією.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

З огляду на вищевикладене, апелянту необхідно зазначити інші поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та надати докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Апеляційна скарга від імені Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області підписана ОСОБА_2, як представником, на підтвердження чого додано копію довіреності від 10 жовтня 2018 №38080. Разом з тим, з вище вказаної ксерокопії довіреності вбачається, що вона належним чином не засвідчена, тобто, не засвідчена особою, яка її видає, у зв'язку з чим суд вважає, що документ, який повинен засвідчувати повноваження представника на ведення справи в суді та подання апеляційної скарги є неналежним чином засвідченим.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 05 січня 2018 року у справі № 819/492/16.

Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2, отже ОСОБА_2 в розумінні статей 55,59 КАС України є неналежним представником у даній справі.

Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Обов'язок направлення копій апеляційної скарги учасникам справи покладається на суд.

Оскаржуваним рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року визначено такий склад учасників справи: 1) позивач - ОСОБА_1; 2) відповідач - Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Так, всього у справі беруть участь 2учасники.

Натомість, до апеляційної скарги відповідача додана лише одна апеляційна скарга із додатками .

Тобто, необхідно направити до суду ще 1 (одну) копію апеляційної скарги з додатками для позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якою вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту встановлюється строк для усунення недоліків.

Пунктом 4 частини 1 ст. 299 КАС України встановлено, що, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 2 546,97 грн., належним чином засвідченого документу, який підтверджує повноваження представника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на підписання, подання апеляційної скарги та ведення справи в суді, 1 (одну) копію апеляційної скарги з додатками, оригіналу супровідного листа та конверту, в якому надійшло судове рішення та зазначення інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку.

Керуючись статтями 298, 299 КАС суддя, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київській області про визнання протиправним та скасування постанови - залишити без руху.

Надати скаржникові строк на усунення недоліків до 15 квітня 2019 року.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки, визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Губська