КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 367/8546/16 Головуючий 1 інстанція -Карабаза Н.Ф.

Провадження № 22-ц/824/1676/2019 Доповідач 2 інстанція - Кулішенко Ю.М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 квітня 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Олійника В.І.

за участю секретаря: Зубленка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 22 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Нечипоренко Олександр Вікторович про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою та просив скасувати заходи забезпечення позову застосованих ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22.11.2016 року у справі № 367/8546/16, якою накладено арешт на майно.

Ухвалою Ірпінського міського суду від 22 жовтня 2018 року в задоволені заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу та просив ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви про скасування арешту на майно, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги зазначає, що позов ОСОБА_4 не ґрунтується на належних та допустимих доказах, а головне відсутнє порушення права позивача, який не є стороною правочину та не має жодного відношення до арештованих об'єктів.

ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу та просив апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Ірпінського міського суду від 22 жовтня 2018 року - залишити без змін. Зазначає. що між сторонами існує спір з приводу його боргових зобов'язань і в разі задоволення позову виконати його буде не можливо.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів чинних на час вчинення окремих процесуальних дій , розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції наведеним вимогам відповідає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Нечипоренко Олександр Вікторович про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22.11.2016 року накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3, а саме: квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2; квартиру АДРЕСА_3; квартиру АДРЕСА_4; квартиру АДРЕСА_5; квартиру АДРЕСА_6; нежитлове приміщення АДРЕСА_7; нежитлове приміщення АДРЕСА_8.

Відмовляючи в задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що заявник не довів доцільність скасування заходів забезпечення позову та необхідність їх скасування.

З вказаним висновком погоджується і колегія суддів виходячи з наступного:

Відповідно до положень частин першої, другої та четвертої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до приписів частин сьомої-десятої статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч.8). У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9). У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов'язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову спір судом по суті не вирішено. Висновок суду про відсутність підстав до задоволення клопотання відповідача та скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 22.11.2016 року є законним та обґрунтованим. При цьому, колегія суддів зауважує, що вжиті судом заходи забезпечення позову не обмежують права власника майна на володіння та користування ним, а спрямовані лише на унеможливлення його відчуження, що могло б утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Посилання апелянта на те, що позов ОСОБА_4 не ґрунтується на належних та допустимих доказах, оскільки він не є стороною правочину та не має жодного відношення до арештованих об'єктів не можуть бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції та вирішується при розгляді справи по суті спору.

Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 22 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: