Справа № 1-207/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16 лютого 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Кишакевич Л. Ю.

секретаря:              Кантурак Н.П.,  

прокурора                               Аверкової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця      ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, судимого:

- 01.06.2006 року Івано-Франківським міським судом за ч. 1 ст. 190 КК України до 600 гривень штрафу;

- 22.11.2007 року  Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 190 КК України до 1500 гривень штрафу; 22.07.2009 року - штраф сплатив,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

встановив:

    ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно.

 Злочин  вчинено за наступних обставин.

 Так, 27.06.2009 року приблизно о 17.00 год. ОСОБА_1 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, під приводом здійснення дзвінка. взяв у раніше знайомої потерпілої ОСОБА_2 мобільний телефон “Нокіа N73” вартістю 1212 гривень, в якому був стартовий пакет “Білайн” вартістю 25 гривень та карта пам'яті вартістю 90 гривень. Після чого, ОСОБА_1 покинув вказане приміщення квартири і таким чином шахрайським шляхом заволодів майном потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 1327 гривень. У подальшому майно, яким заволодів шляхом шахрайства, продав, а отримані за продаж гроші витратив на власні потреби.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, підсудний суду показав, що 27.06.2009 року приблизно о 17.00 год. перебував у квартирі АДРЕСА_2. Під приводом здійснення дзвінка попросив у потерпілої ОСОБА_2 мобільний телефон. Мав на меті заволодіти даним телефоном. Отримавши телефон покинув приміщення квартири, після чого телефон продав.   Збитки потерпілій відшкодував повністю. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних  обставин справи, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно.

 Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, а штраф, призначений йому за попереднім вироком,  сплатив тільки після порушення відносно нього даної кримінальної справи,  позитивно характеризується по місцю проживання та обставини, які обтяжують і пом’якшують його покарання.  Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 – не встановлено. Обставинами, які пом’якшують його покарання, є щире каяття у вчиненому, усунення заподіяної шкоди.

За таких обставин, суд вважає, що покарання йому слід обрати у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.

 На  підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання – 1 (один) рік обмеження волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту. Взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 16.02.2010 року.  

 На вирок може бути подана апеляція до А пеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

    Суддя:                                  Кишакевич Л. Ю.