ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1442/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Святецького В. В., Шинкар Т. І.,

з участю секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 17 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Бойко О.  М.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 09 червня 2017 року № 1ф/152-ф/пз про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 7140 грн.

Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 17 грудня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову від 09 червня 2017 року № 1ф/152-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення, винесену Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області відносно ОСОБА_1 Стягнуто з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору скасувати.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судовий збір не сплачується, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору, колегія суддів переглядає оскаржуване судове рішення в цій частині.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, частиною першою статті 5 Закону України "Про судовий збір» визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно з частиною четвертою статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Положення статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вступають в колізію з положеннями статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки коло осіб, які мають пільги зі сплати судового збору за цим Законом, не є вичерпним. При цьому, необхідно виходити із того, що норми частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення є спеціальними нормами у порівнянні з нормами Закону України «Про судовий збір», а тому особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.

Кодекс України про адміністративні правопорушення дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.

Правила розподілу судових витрат визначено в статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини першої даної статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Можливості стягнення з суб'єкта владних повноважень судового збору на користь фізичної особи, яка звільнена від сплати судового збору та помилково сплатила судовий збір, у випадку задоволення її позову ні Кодексом адміністративного судочинства України, ні Законом України «Про судовий збір» не передбачено. При цьому, законодавством визначений механізм повернення з державного бюджету помилково сплачених сум судового збору, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної архітектурно-будівельної інспекції України судового збору у розмірі 640 грн на користь позивача прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим відповідно до вимог статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду підлягає скасуванню в цій частині.

Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 17 грудня 2018 року у справі № 464/4575/17 в частині стягнення з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 640 грн - скасувати.

В решті рішення Сихівського районного суду міста Львова від 17 грудня 2018 року у справі № 464/4575/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Довгополов

судді Т. І. Шинкар

В. В. Святецький

Повне судове рішення складено 12.04.2019 р.