Справа №22ц-53, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Званчук В.М.
Категорія: 37 Доповідач – Пузанова Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року січня місяця “19” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Пузанової Л.В.
Суддів: Стародубця М.П.
Закарян К.Г.
при секретарі Костеннікові Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування та визнання свідоцтва про право на спадщину незаконним,
в с т а н о в и л а:
В серпні 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа – Друга Херсонська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування і визнання свідоцтва про право на спадщину незаконним, зазначаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх бабуся, а мати відповідача – ОСОБА_8
Після неї відкрилася спадщина, до складу якої ввійшов житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 в м. Херсоні.
У встановлений законом строк ОСОБА_6 прийняв спадщину, а 27 березня 2008 року Друга Херсонська державна нотаріальна контора видала на його ім’я свідоцтво про право на спадщину за законом.
Вказуючи на те, що відповідач не має права на спадкування, оскільки він ухилявся від надання допомоги своїй матері, яка через похилий вік та тяжку хворобу була у безпорадному стані, позивачі просили суд визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Другою Херсонською держнотконторою 27.03.2008 року на ім’я ОСОБА_6 незаконним та усунути його від права на спадкування за законом після ОСОБА_8
Заочним рішенням суду від 09 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати факт їх проживання разом із спадкодавцем, визнати свідоцтво про право на спадщину незаконним, а їх визнати належними спадкоємцями померлої ОСОБА_8 та визнати за ними право власності на будинок №131 по вул. Дровнікова в м. Херсоні, зазначаючи, що суд неповно дослідив обставини справи, зокрема, щодо ухилення відповідача від виконання обов’язку утримувати спадкодавця і безпідставно відмовив у допиті свідків на підтвердження викладених ними в заяві доводів і в результаті – прийшов до неправильного висновку про необґрунтованість заявленого ними позову.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташований в м. Херсоні по АДРЕСА_1, належав на праві власності ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі ст.1261 ЦК України спадкоємцем всього майна ОСОБА_8 визнаний її син – ОСОБА_6, який в установленому законом порядку прийняв спадщину і 27 березня 2008 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Другою Херсонською державною нотаріальною конторою на вказаний вище будинок /а.с.7/.
Позивачі, які є спадкоємцями за законом п’ятої черги, порушили перед судом питання про усунення ОСОБА_6 від права на спадкування з підстав, передбачених ч.5 ст.1224 ЦК України.
Згідно зазначеної норми матеріального права за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику у справах про спадкування» від 20 травня 2008 року №7, при вирішенні питання про встановлення факту ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця суду слід врахувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Оскільки ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом з врахуванням досліджених ним в порядку ч.2 ст.303 ЦПК України доказів, не встановлено факт умисного ухилення відповідача від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю: проживаючи в іншому населеному пункті, ОСОБА_6 не мав можливості надавати фізичну допомогу матері, за матеріальною допомогою вона до нього не зверталася, а у безпорадному стані перебувала лише в останні місяці свого життя і відповідач перед смертю ОСОБА_8 впродовж місяця проживав разом з нею і надавав необхідну допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для усунення відповідача від права на спадкування після його матері – ОСОБА_8
Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та належних доказах, а тому, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
Не довели апелянти також ту обставину, що усунення відповідача від права на спадкування породжує для них пов’язані із спадкуванням права та обов’язки, оскільки ними не підтверджений факт прийняття спадщини після бабусі у встановленому законом порядку та визначений ст.1270 ЦК України строк.
Заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори жоден із позивачів не подавав, а їх ствердження про проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини спростовується встановленими судом обставинами, в тому числі і при розгляді інших цивільних справ /а.с.88-99/.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна:
Суддя Л.В.Пузанова