Судове рішення #7844450

Справа № 22ц-131/2010             Головуючий у першій інстанції – Цибенко І.В.

Категорія – цивільна                                        Доповідач – Страшний М.М.

     У  Х  В  А  Л  А

 І м е н е м    У к р а ї н и

      16  лютого 2010 року                                           місто Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  у складі :

            Головуючого судді-   Горобець Т.В.            

суддів –  Страшного М.М., Острянського В.І.

            при секретарі – Вареник О.М.

            за участю – представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3., її представника  ОСОБА_4, представника  Новозаводського  відділу державної виконавчої служби Шило Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Державного підприємства МВС України „Спецсервіс”, Комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації”, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання незаконними і скасування постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, акту опису і арешту майна, акту експертної оцінки, визнання незаконними прилюдних торгів та анулювання акту про проведення прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтв про право власності, скасування реєстрації права власності, визнання права власності,

   

В С Т А Н О В И В :

     Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13 листопада 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання незаконними  і скасування постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, акту опису і арешту майна, акту експертної оцінки, визнання незаконними прилюдних торгів та анулювання акту про проведення прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтв про право власності, скасування реєстрації права власності, визнання права власності.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати зазначене рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального права та наполягаючи на тому, що судовим рішенням її незаконно позбавлено права власності на 1/2 частину домоволодіння.  Апелянт вказує, що суд фактично визнав, що порушення закону з боку державного виконавця при реалізації майна мало місце, проте заявити відповідний позов вона заявити не може, оскільки не є стороною виконавчого провадження, що суперечить ст. 55 Конституції України. Державний виконавець одразу звернув стягнення на будинок, але не врахував  про наявність у боржника ОСОБА_7 іншого майна – автомобіля, комбінованого станка, зварювального апарату, двигуна до автомобіля. Також поза увагою державного виконавця залишилось те, що разом з будинком відчужується сарай, гараж та вбиральня, саме на них в першу чергу повинно бути звернуто стягнення і їх вартості було б достатньо для погашення заборгованості боржника. Апелянт також зазначає, що про порушення свого права дізналась 15.09.2004 року, і що цей факт встановлений ухвалою апеляційного суду  від 10.08.2009 року.  

Вислухавши доповідь судді, прояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

    Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені ОСОБА_6 позовні вимоги є безпідставними, такими, що не грунтуються на вимогах закону, а тому правові підстави для їх задоволення відсутні.

  Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють правовідносини між сторонами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування постанови про арешт майна від 10.01.2004 року, акут опису й арешту майна від 09.06.2004 року, акту оцінки будинку від 27.05.2004 року, визнання незаконними прилюдних торгів з приводу продажу будинку від 15.09.2004 року та анулювання акту від 15.09.2004 року про проведення прилюдних торгів, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачка ОСОБА_6 не є стороною виконавчого провадження, а тому згідно положень Закону України „Про виконавче провадження” та ст.383 ЦПК України не є особою, що наділена правом оскарження зазначених документів.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив в своєму рішенні, що для задоволення вимог про визнання незаконними прилюдних торгів, проведених 09.09.2004 року, з приводу продажу спірного будинку по вул. Комінтерна, 37 в м.Чернігові,  відсутні правові підстави, оскільки дійсно процедура проведення прилюдних торгів була дотримана.

Згідно ч.2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Враховуючи зазначену норму закону, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для задоволення заявлених позовних вимог про визнання незаконним свідоцтва про право власності на будинок, видане ОСОБА_3, скасування реєстрації за ОСОБА_3 права власності на будинок, визнання права власності на 1/2 частину будинку за позивачкою відсутні.

Судом достовірно встановлено, що АДРЕСА_1, право власності на 1/2 частину якого просила визнати за собою позивачка, був реалізований в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а саме виконавчого напису нотаріуса про стягнення з боржника ОСОБА_7 боргу в сумі 6470 грн.

Відповідачка ОСОБА_3 є добросовісним набувачем спірного житлового будинку, витребування майна від добросовісного набувача не допускається.

Доводи апелянта про незаконне позбавлення її права власності на 1/2 частину домоволодіння апеляційним судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки остання, достовірно знаючи, що в листопаді 2002 року був вчинений  виконавчий напис і в січні 2003 року  державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника  і накладений арешт, до вересня 2004 року і по даний час,  в  порядку ст. 59  Закону України   „ Про виконавче провадження” не зверталась до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту та  не вчиняла будь-яких інших  дій, направлених на захист  права власності.

Враховуючи вище наведене, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції , яке ухвалене на основі повно та всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303. 307, 308, 312, 313-315, 317, 319, ЦПК України, апеляційний суд,-  

               

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

          Головуючий:                                      Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація