Справа №22ц-228,2010р.     Головуючий в 1-й інстанції

                  Крисанова В.І.

Категорія: 4     Доповідач – Пузанова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2010  року січня  місяця « 26 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

        Головуючого – Пузанової Л.В.

        Суддів: Стародубця М.П.,                                      Фурман Т.Г.

        при секретарі – Валігурській Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 26 листопада 2009 року в справі

за позовом

    Іванівської селищної ради Херсонської області до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

    В червні 2009 року Іванівська селищна рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди, зазначаючи, що рішенням Іванівського районного суду від 11 лютого 2007 року, що набрало чинності з 28 квітня 2009 року, за селищною радою визнано право власності на залізобетонні плити дорожнього покриття, розташовані на території ліквідованого підприємства «Родючість» в кількості 150шт. вартістю 7500 грн.  

    Посилаючись на те, що відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів названим вище майном, позивач просив суд витребувати від нього залізобетонні плити дорожнього покриття в кількості 150шт. шляхом зобов’язання за рахунок власних коштів повернути ці плити на територію колишнього підприємства «Родючість» за адресою: смт. Іванівка вул. Енгельса Іванівського району Херсонської області, здійснення з дотриманням відповідних архітектурно-будівельних норм, за рахунок власних коштів, викладення залізобетонних плит дорожнього покриття в кількості 150 шт. на територію колишнього підприємства «Родючість» по вул. Енгельса в смт. Іванівка, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь Іванівської селищної ради збитки, понесені на оплату юридичної допомоги в сумі 1740 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та витрати, понесені на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

    В жовтні 2009 року Іванівська селищна рада звернулася до суду із заявою про уточнення позовних вимог і просила витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 залізобетонні плити дорожнього покриття в кількості 150шт., а в разі неможливості повернення майна стягнути з нього на користь селищної ради вартість плит в розмірі 7500 грн.. Крім того, стягнути з відповідача 1740 грн. – збитки на оплату юридичної допомоги, моральну шкоду в розмірі 1 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

    Рішенням суду від 26 листопада 2009 року постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Іванівської селищної ради Херсонської області матеріальну шкоду в розмірі 7500 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

    В іншій частині позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, зазначаючи, що висновки суду про те, що він заволодів майном Іванівської селищної ради не відповідають обставинам справи, а надані сторонами докази оцінені судом односторонньо.  

    Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні представник позивача доводи скарги не визнав, а рішення суду просив залишити без змін.

    Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню  не підлягає з таких підстав.

    Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо права на залізобетонні плити дорожнього покриття в кількості 150шт., що розташовані на території ліквідованого підприємства «Родючість» в смт. Іванівка Іванівського району Херсонської області.

      Вважаючи, що плити належать йому на праві власності, як придбані в установленому законом порядку – за договором, укладеним із первісним власником, ОСОБА_2 в листопаді 2008 року демонтував плити і вивіз їх із місця попереднього облаштування.

    Зазначений факт підтверджений відмовним матеріалом №165 Іванівського РВ УМВС України в Херсонській області за заявою селищного голови про вивіз ОСОБА_2 залізобетонних плит дорожнього покриття та не заперечується самим відповідачем, який, однак, вважає, що демонтував належні йому на праві власності плити, а не плити, належні до комунальної власності.

    У зв’язку з невизнанням ОСОБА_2 права територіальної громади на плити, Іванівська селищна рада звернулася до суду з відповідним позовом до нього і рішенням Іванівського районного суду від 11 лютого 2009 року що набрало чинності 28 квітня 2009 року, за Іванівською селищною радою визнано право власності на залізобетонні плити дорожнього покриття, розташовані на території ліквідованого підприємства «Родючість» в кількості 150шт. вартістю 7500 грн., зазначені на плані зовнішніх меж землекористування Іванівського районного підприємства матеріально-технічного забезпечення, реорганізованого у ВАТ «Агропостач» від точки «Д» до точки «Е» /а.с. 12-15/.

    Враховуючи, що факт належності спірних плит Іванівській селищній раді встановлений судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до ст. 61 ЦПК України, не прийняв до уваги заперечення ОСОБА_2 щодо права власності на спірні плити при розгляді даної цивільної справи, в якій беруть участь ті самі особи, і правильно, згідно статей 387,1213 ЦК України, задовольнив заявлені селищною радою позовні вимоги.

    Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

    Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та належних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують із наведених вище підстав, підлягають відхиленню.

    Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову колегія суддів не вбачає.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія  суддів, -

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

    Рішення Іванівського районного суду від 26 листопада 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

Копія вірна:

Суддя:                    Л.В.Пузанова

бт.