Справа №22ц-87,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Крапівіна О.П.
Категорія: 24 Доповідач – Пузанова Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року січня місяця « 26 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Пузанової Л.В.
Суддів: Стародубця М.П.,
Фурман Т.Г.
при секретарі – Валігурській Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2009 року в справі
за позовом
ОСОБА_3 до Генічеського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (ВУ ВКГ) про захист прав споживача, -
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Генічеського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про захист прав споживача, зазначаючи, що вона є споживачем питтєвої води, яку відповідно до укладеного в письмовій формі договору в належний їй житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, постачає відповідач.
В липні 2009 року відповідач звернувся до неї з вимогою сплатити заборгованість за користування водою в розмірі 2114 грн. 46 коп. без обґрунтування наявності такого боргу відповідними документами.
22 липня 2009 року відповідач вручив їй повідомлення про припинення надання послуги з водозабезпечення, а 23 липня 2009 року – фактично припинив подачу води в її будинок.
Вважаючи такі дії незаконними та невизнаючи факту заборгованості за спожиту воду, позивачка просила суд визнати припинення постачання питтєвої води в її домобудівлю по АДРЕСА_1 відповідачем 23.07.2009 року незаконним, визнати покладений на неї відповідачем обов’язок сплатити 2114 грн. 46 коп. заподіяної шкоди незаконним і скасувати його, зобов’язати відповідача відновити постачання води у належний їй будинок та стягнути з нього на її користь 5000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Рішенням суду від 27 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заявлених нею вимог, зазначаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать вимогам Законів України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про захист прав споживачів» та положенням Правил користування системами водопостачання і каналізації. Крім того, апелянт вказала на те, що суд необґрунтовано допитував свідків у її відсутність, а заявлену нею вимогу про скасування фінансової санкції в сумі 2114,46 грн. не розглянув.
Письмові заперечення до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відключення будинку позивачки від водовідведення та водопостачання було правомірним та таким, що відповідає умовам укладеного сторонами договору, оскільки зафіксовані відповідачем у 2008 році показники приладу обліку не оплачені ОСОБА_3, а дії щодо врегулювання розбіжностей цих показників нею не вчинені.
Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Судом встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах щодо надання послуг з постачання холодної води та водовідведення у належний позивачці будинок АДРЕСА_1.
Розрахунки за спожиту воду здійснюються на основі показів засобу обліку, який встановлений та опломбований відповідачем 23 квітня 2008 року /а.с. 4/.
05.08.2008р. відповідно до наданої суду копії відомості абонентів відповідач зафіксував показ засобу обліку, встановленого в будинку позивачки, - 172м3, в той час, як позивачка за серпень 2008 року сплатила за воду як спожиту за показом – 109м3 /а.с. 49/.
Розбіжності між показами засобу обліку відповідачем не встановлювалися і будь-які претензії до позивачки щодо розрахунків розміру оплати за спожиту воду не пред’являлися, відповідні акти не складалися.
15 червня 2009 року створена відповідачем комісія склала акт про те, що проведеною нею перевіркою встановлено порушення цілісності пломби на засобі, обліку води по АДРЕСА_1 та зафіксувала показ засобу обліку – 0236м3.
ОСОБА_3 цим актом попереджена про перекриття та опломбування лінії водовідведення до її будинку. Засіб обліку був повторно опломбований /а.с. 6,39/.
Повірка приладу обліку не проводилася.
14 липня 2009 року відповідач провів перевірку цілісності пломб на засобі обліку в будинку ОСОБА_3 та склав акт про те, що цілісність пломб не порушено, а показник засобу обліку становить – 0,0193м3 /а.с. 5/.
За цим показником позивачка проводила оплату за спожиту нею в травні-липні 2009 року воду /а.с. 49/.
Встановлені між показами засобу обліку та поданими позивачкою відомостями розбіжності відповідачем в установленому законом порядку не фіксувалися, перерахунок кількості поданої води за період від попередньої перевірки до моменту виявлення розбіжностей згідно з показниками засобу обліку не здійснювався, засіб обліку на повірку для виявлення фактів штучного втручання в його роботу не передавався.
23 липня 2009 року подача води в будинок позивачки припинена в зв’язку з неоплатою послуг водопостачання /а.с. 36/.
Проаналізувавши дії відповідача у спірних правовідносинах відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008р., і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008р. №936/15627, тобто в редакції наказу, що діяв на час виникнення цих правовідносин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про їх правомірність є необґрунтованими та неправильними.
Так, відповідно до пунктів 5.17, 5.18 та 5.21 названих Правил, у разі порушення цілісності пломб на засобах обліку, а також на їх з’єднувальних частинах, накладених представником виробника, виявлення фактів штучного впливу на роботу засобів обліку виробник має право вимагати від споживача проведення позачергової їх повірки до закінчення встановленого для них міжповірочного інтервалу з метою контролю правильності їх показів. У таких випадках позачергова повірка засобів обліку виконується за рахунок споживача.
Споживач відповідає за цілісність та зберігання засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з’єднань засобів обліку, запірної арматури, монометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.
У разі самовільних дій споживач сплачує витрати води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.
Якщо перевіркою будуть встановлені розбіжності між показами засобів обліку та поданими споживачем відомостями, виробник проводить перерахунок кількості поданої питної води і обсягів скинутих стічних вод за період від попередньої перевірки до моменту виявлення розбіжностей згідно з показниками засобів обліку. Цей перерахунок здійснюється за умови, якщо виробником не було виявлено фактів штучного втручання в роботу засобів обліку, їх виходу з ладу або пошкодження пломб.
Не вчинивши жодної із наведених у Правилах дій, не здійснивши повірку засобу обліку та не встановивши факт штучного втручання в роботу засобу обліку чи інших самовільних дій з боку позивачки, не провівши перерахунок кількості поданої води, яка підлягає оплаті за показом засобу обліку, відповідач відключив будинок ОСОБА_3 від водопостачання, в той час, як зазначеними вище Правилами, а також Правилами надання послуг з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 таке право виробника (виконавця) не передбачено.
Не може бути підставою для припинення водопостачання в даному випадку і передбачена пунктом 4.3.7 укладеного сторонами договору умова про припинення надання послуг в разі прострочення сплати понад три місяці, оскільки факт наявної заборгованості на день припинення водопостачання не встановлений; відповідно до наданих позивачкою квитанцій вона 15.07.2009 року оплатила надані їй в травні-липні 2009р. послуги, а за діючим в Україні законодавством за несвоєчасне внесення споживачем платежів за надані послуги він несе відповідальність шляхом сплати пені.
Не провівши повірку засобу обліку та не встановивши факт штучного втручання в роботу засобу обліку чи інших самовільних дій з боку позивачки щодо засобу обліку, відповідач неправомірно зобов’язав позивачку оплатити витрати води згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, як за безоблікове водокористування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення постачання води і водовідведення в будинок АДРЕСА_1 в м. Генічеську та щодо нарахування до сплати позивачкою витрат води, як за безоблікове водокористування є неправомірними, а порушені права ОСОБА_3 підлягають відновленню шляхом зобов’язання Генічеського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства підключити будинок до системи водопостачання та водовідведення.
Рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог підлягає скасуванню як незаконне та необґрунтоване з ухваленням нового рішення про задоволення наведених вище вимог.
Що ж стосується рішення суду в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає висновки суду правильними та обґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до характеру та суті спірних правовідносин зобов’язання в них виникли у сторін на підставі договору.
Згідно зі ст. 611 ЦК України правові наслідки щодо відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов’язань настають, якщо вони встановлені законом або договором.
За умовами укладеного сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням зобов’язань, не передбачено.
Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює спірні правовідносини, право споживача на відшкодування моральної шкоди передбачено лише у разі, якщо така шкода завдана небезпечною для життя і здоров’я продукцією.
Оскільки у спірних правовідносинах обставини, із якими закон пов’язує право на відшкодування моральної шкоди, не встановлено і на такі позивачка не посилається, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди і вважає, що висновки суду в цій частині є обґрунтованими та правильними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308,309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 частково задовольнити.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання дій Генічеського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства щодо відключення будинку від водопостачання та нарахування збитків скасувати і ухвалити нове рішення.
Визнати дії Генічеського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства щодо відключення в липні 2009 року домобудівлі, розташованої по АДРЕСА_1 від водопостачання та покладення на ОСОБА_3 обов’язку сплатити 2114 грн. 46 коп. збитків неправомірними.
Зобов’язати Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства підключити будинок АДРЕСА_1 в м. Генічеську до системи водопостачання та водовідведення.
В решті частині це ж рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна:
Суддя: Л.В.Пузанова
бт.