Справа № 2-1150/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М         У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого  судді                          - Калініченко О.Б.

при секретарі                                    - Кучерявець О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у них різні погляді на життя та подружні стосунки, у зв’язку з чим тривалий час між ними виникають непорозуміння з різного приводу, які привели до втрати почуттів та взаємного відчуження, тому вважає, що шлюб розпався остаточно і поновити його неможливо.  

Зазначає в позові, що з травня 2008 року вони проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, тому подальше проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі і погодився на розірвання шлюбу з позивачкою, також вважаючи збереження шлюбу неможливим. Наслідки  визнання позову йому відомі.

Суд відповідно до ст.ст.130 ч.4, 174 ч.1,2,4 ЦПК України вважає можливим ухвалити судове рішення у попередньому судовому засіданні, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.  

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони зареєстрували шлюб 27.08.2004 року, від цього шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що з травня 2008 року сторони не підтримують шлюбних відносин,  проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

 Між сторонами майнового спору на даний час немає. Після розірвання шлюбу дитина залишається проживати з матір'ю.

 Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що є законні підстави  для задоволення позовних вимог, т. я. відносини, що склались між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами розпався і його збереження неможливо. При таких обставинах збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст.110, 112 СК України, 10-11, 57-60, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві 27.08.2004 року, актовий запис №1209, -  розірвати.

Стягнути витрати по розірванню шлюбу в доход держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 грн., ОСОБА_1 у  від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня постановлення рішення.

 Суддя: